Коли нарешті я знайшов якийсь музичний канал і розвернувся до решти відвідувачів цього кінотеатру, то побачив таке, що досі бачив тільки на «Діскавері». Двоє тіл пристрасно впилися одне в одного устами, вигиналися й голосно дихали, а поряд, як ні в чому не бувало, сиділа насуплена дівчина. У неї було дуже довге, темне волосся, дрібне, привабливе й витончене обличчя, худе тіло й довгі шикарнющі ноги. Схрестивши руки на грудях і дивлячись на мене, вона наче промовляла: «Ну що, ти, тормоз, довго ще будеш клацати їбалом пультом?».
Тіло саме взяло контроль над подіями, й чинити йому опір було без сенсу. Я відчув цей солодкий смак, який уже був добре знайомий, і за лічені миті канал «Діскавері» показував іще одну документалку.
У кімнату хтось зайшов. Сашко не переживав, це точно був Вітя, адже більше ніхто не міг цього зробити. Тому, звісно ж, він навіть не подумав відпустити свою «жертву». Власник апартаментів непідробно матюкнувся. Очевидно, йому було дуже прикро, що його хід із цигарками мав протилежний від бажаного ефект. Хлопчина залишився без тієї довгоочікуваної вечері, якої так прагнув.
Ще кілька секунд буркотіння, гуркіт дверей, якась неясна погроза — і він вийшов із кімнати. Не зайвим буде сказати, що до поцілунків я був значно голоднішим, аніж моя супутниця, що, вочевидь, трохи її напрягало. Вмить вона припинила те, чим до цього так вправно займалася, і сказала, що треба піти заспокоїти Вітю. Саня, на превеликий подив, теж вскочив і сказав, що й він піде. Я цього приколу не зрозумів, тому просто сів скраєчку дивана й почав розмірковувати, що саме найшло на Саню, раз він відмовився від таких приємних поцілунків, щоби піти заспокоювати друга.
Та мої роздуми тривали недовго. На іншому краю дивана, зі збентеженим і розгубленим виразом обличчя, сиділа інша наша подруга. Звали її Богдана, і здається, хтось із її батьків мав азійське коріння, бо дівчинка була володаркою просто фантастично цікавої та привабливої зовнішності. Вона мала європейський розріз очей, проте чітко проглядалися східні риси, а ще привертала увагу дуже світла й чиста шкіра. Попри юний вік, у неї були класні груди, з-під легенької блузи стирчали два «ніпельки», й це було точно як в американському фільмі, про який ми фантазували кілька годин тому.
Реклама на «Діскавері» закінчилася, і лев стрибнув на левицю. Ці уста теж були солодкими, але з геть іншим присмаком. Груди на дотик були чимось магічним і неповторним, притягували, наче магніт, тому незрозумілість ситуації швидко канула в Лету, а усвідомлення того факту, що ти, молодий пацан, в один вечір цілуєшся з двома дівчатами, неабияк підняло настрій.
P. S. Через Юлю (так звали першу дівчину) та Дану наша з Вітьою дружба тріснула. А ще гірше було визнати той факт, що основним чарівником у цій усій історії знову був алкоголь. Чи треба казати, що в моєму юному та спраглому розумі картина світу почала змінюватися?
• 7 •
У десятому класі мене як зразкового учня майже безоплатно відправили в якийсь прикольний дитячий літній табір. Тоді в мене під носом уже були дебільні вусики і я скидався на бобра. Батько щиро рекомендував мені не зголювати ці вуса, бо потім доведеться робити це постійно, що, мовляв, іще той геморой. Тож я цілий рік ходив, як дебіл, зі своїм не менш дебільним чорним пушком під носом. Це відлякувало не тільки дівчат, а й бомжів. Тож не дивно, що коли в літньому таборі на дискотеці я почав запрошувати дівчат «на мєдляк», то мене постійно відшивали. Ну пиздець. Офігенна порада, батьку, не брити вуса.
Утім, таких, як я, у нашому загоні було не менше чотирьох. І один наш старший товариш сказав, що нам треба зробити «посвяту» й усім в один день поголитися. Це було за два-три дні до закінчення зміни. Я вирішив доєднатися. Хтось дістав якийсь хреновий станок, і ми по черзі почали ним зрізати все, що встигло вирости. На гігієну й усю іншу фігню всім, звісно, було байдуже. Хто ж знав, що тупий напівіржавий станок, яким скористалася купка підлітків, — поганий інструмент.
Одне слово, за 10–15 хвилин мук усі ми якось вирвали свої мошки з-під носа і стали справжніми мужиками. Чиста борода з купою ранок і подразнень… Що може бути кращим? Я узагалі не шарю як, але це справді додало мені впевненості чи то в собі, чи то у власній привабливості, і мені конче хотілося когось «закадрити», поки не завершилася зміна.
Усесвіт спіймав мій вайб, і в передостанній день на дискотеці, поки я сидів на лавочці та прикидав шанси «замутити» з різними дівчатами, до мене приповзала ледь жива й дуже сильно п’яна дівчина. Вона була вельми худою, проте мала довге та пишне темне волосся, що додавало їй певного шарму.