Із Зоєю я познайомився на одній із конференцій, де представляв свою книжку. Жінка була приблизно мого віку, мала каре, яке я так сильно любив, темне каштанове волосся та смагляве обличчя. Подія була офіційною, тож на ній був піджак і спідниця із високою та дуже, дуже вузькою талією.
Вона підійшла й одразу заявила, що вже читала мою книжку, відмітивши, в якому розділі знайшла помилку. Авжеж, я знав про цю єдину помилку в тому виданні, але був сильно вражений, бо до цього мені на неї вказав тільки один читач.
— Ого, я в захваті, — щиро сказав я.
Кутик її рота потягнувся вгору і трохи оскалив її білі з відтінком жовтого зуби. «Мабуть, багато курить», — подумав я.
Ми трохи поговорили про тему нової книжки, подискутували про різні технічні аспекти описаних там ідей, і врешті вона перевела розмову в нейтральніше русло.
— Жаль, я не знала, що ви тут будете, я узяла би свій примірник, щоби ви підписали.
— У мене в машині є кілька, можу підписати й подарувати, а старий комусь віддасте.
— Ух ти, чесно? Я буду вдячною, якщо так можна.
— Можна, якщо дасте мені свій номер.
— Згода!
Ми вийшли надвір до авто, я підписав книжку і вручив їй, трохи заметушився і запропонував пообідати. Зоя погодилася.
Вона добре розбиралася в автомобілях.
— Тут 5,5?
— Так.
— Компресор чи турбіна?
— Компресор.
— А-а-а-а, 113 мотор, так?
— 113К, якщо бути точним.
Ця жінка починала стрімко набирати собі балів. Ми перейшли на «ти».
— Ти добре знаєшся на авто?
— Трохи, я сама собі купувала авто, й довелося трохи розібратися. Завжди хотіла таку машину.
Мені було приємно. Ми з’їли по салатику й повернулися на конференцію. Виявилося, що Зоя — власниця невеликої ІТ-конторки, цілком самодостатня, із власним авто та житлом і взагалі доволі міцно стояла на ногах. Утім, вона багато нервувала, палила, пила, а деколи й вживала заборонені речі. У неї був іще один плюс: вона водила мотоцикл.
Коли я дізнався про це, ми почали кататися разом вечорами. Піджаки змінилися на шкірянки, а гарні зачіски — на шоломи.
Я давно втратив хватку й забув, як це — цілуватися або займатися сексом на першому побаченні. Здається, це не жінки мені не давали, а я сам не давав їм. Мені так було краще. Мені сподобалася неквапливість. Але Зоя була дорослою і доволі прямою жінкою. Одного разу, коли я проводжав її додому після прогулянки, вона сказала мені прямим текстом:
— Слухай, я хочу вже переходити на інший етап.
— Що ти маєш на увазі?
— Нам пора переспати, якщо ти не проти.
Я засміявся.
— Авжеж, не проти, просто хочу зробити все правильно, тому не кваплюся.
— Не будь занудою.
— Добре, добре, готуйся, незабаром я тебе трахну, — із бравадою сказав я.
— Хо-хо, гляньте, як цей півник збадьорився. У тебе є довідка?
— Яка довідка?
— З аналізами, у мене алергія на латекс, я не трахаюся у презиках.
— Є, річної давності, з військкомату.
— Трохи застара, здаси аналізи ще раз — і можемо одразу почати займатися сексом.
Ця її прагматична розмова зруйнувала всю романтику. «Як можна бути такою діловою?» — подумав я.
— Так, здам, не питання, трохи пізніше, як буде час, може, на вихідних.
— Скажеш, я буду готова, — відповіла Зоя, показуючи руками, як братиме мій член собі в рота, і сміючись водночас.
Мені було лінь іти здавати аналізи, але я це зробив. Усе було ок. Я показав довідку Зої. Вона скинула мені свою. І в той самий вечір запросила мене до себе. Ми мали трохи випити і здійснити наш перший акт кохання. А ще в той вечір був футбольний матч, на який я пішов із пацанами. Наші вигравали, хтось підносив і підносив пиво, й до кінця матчу вся наша компанія ледь трималася на ногах.
Я викликав таксі й поїхав до Зої.
— Як ти міг напитися у такий день? — дорікнула мені жінка.
— Та все ок, чого ти починаєш? Довше стоятиме, — спробував виправдатися я.
— Ну, ок, раз ти вже п’яний, давай я теж вип’ю, — вона налила собі пів стакана віскі й розвела з колою. Мені зробила такий самий коктейль, але з меншою кількістю алкоголю.
Вона повторила ще кілька разів.
Ми накинулися одне на одного, дряпаючи спини, і стрибнули на ліжко. У Зої було гарне тіло, усю її спину вкривали якісь буддистські символи. Татуювання були й на животі, прямо над її вульвою. Лобок Зої був ретельно виголений, і цей клаптик блідої плоті вабив мене. Вона лягла переді мною на спину і закинула голову, я на автопілоті вдягнув презерватив і увійшов у неї. Вона застогнала, обм’якла і продовжувала лежати, закинувши голову, її великі груди були наче желе, що тряслося від кожного поштовху. Я стиснув їй шию обома руками і пришвидшився. Вона шипіла, наче змія, а я збуджувався і, пітніючи, збільшував темп.