Для неї в цьому не було нічого нового. Дівчина просто стояла й дивилася на мене. Потім ми ще трохи полизалися. Цілувалася вона незґрабно, проте дуже жадібно, наче п’яна (хоча такою і не була). Потім я відстав від неї, збрехав, що мені дуже сподобалося, і так само мовчки провів додому.
P. S. Наступного дня мені прийшла записка, що сьогодні до вечора вона буде сама вдома й буде рада, якщо я прийду в гості. Що ж, я був тормозом, але не розуміти такого запрошення, авжеж, не міг. «Ніхера собі, чувак, — сказав мій друган. — Та вона запрошує тебе до себе додому, щоби ти її трахнув». «Ага», — відповів я. «І що робитимеш?». — «Не знаю».
Я був незайманий. Вона точно була «займана». У мене навіть ідей не було, що і як робити з нею, коли вона буде гола. Тому я вирішив, що моя перша дівчина має теж бути незайманою. Владу я проморозив. Вона глибоко образилася на мене, а за декілька днів переїхала на ПМЖ до своїх батьків.
P. P. S. За кілька років ми знову побачилися. Вона була неймовірно сексуальна, дорого одягнена, й від неї пахло добробутом і заможністю. А я був бомжацьким студентом. Влада мене не впізнала. Ну, і добре…
• 9 •
Одним із моїх улюблених предметів у школі була фізика. У ній усе було прекрасно та зрозуміло. Якщо ти знав, як працює те чи інше явище, то міг передбачати результат взаємодії двох тіл. Головне — знати закони. Чиста причина — чистий наслідок. Жодних несподіванок.
У нас був один учитель фізики на всю школу, тож коли він захворів, на підміну до нас прийшла молода жінка років 30–35, худа й рудоволоса. Вона була привабливою, вдягала обтислі джинси й гольфи. Нічого непристойного, та цього було достатньо, щоби розум підлітка намалював сексуальні фантазії. А ще вона носила окуляри-«кішечки». Усе описане вельми бентежило старшокласників.
Я й так обожнював фізику, а тепер урок був наче свято. Ви бачили колись кота, перед яким відкривають корм? Отакий стан і погляд був у мене впродовж 45 хвилин її уроку. На неї задивлялися всі, але я — особливо. Коли вона підіймала руку, щоби написати щось на верхній частині дошки, і погляду показувалася тонка смужка голого тіла над попою, і можна було помітити краєчок якогось татуювання, — я скаженів, а штани тріщали по швах.
Оскільки опановувати свій шалений потяг до цієї жінки я не міг, то вона часто помічала цей пустий тестостероновий погляд, а інколи навіть насміхалася:
«Агов, ти там закохався?»
«Ау, шановний пане, ви точно на уроці чи десь літаєте?»
Мене це ніскілечки не дратувало, адже я шарив фізику, й вона це знала. Зрештою, крім мене, про фізику у класі не було з ким говорити. Я гадав, що це робить мене особливим у її очах. Проявляти свої почуття я, звісно ж, не міг, хіба дивитися на неї, як баран на нові ворота. Втім, одного разу, коли вона щось усім надиктовувала, а я не писав і витріщався на неї, вчителька зненацька запитала мене: «Пане, про що це ви думаєте?». Я розгубився і вистрелив перше, що спало на гадку: «Про вас».
Клас уголос заржав, а вона зніяковіла та спробувала втихомирити учнів. Проте було надто пізно. Народ заходився сміхом. А я, зрозумівши, що зморозив, потупився в зошит і почав шкрябати нікому не зрозумілі фігури.
Щороку я їздив на олімпіади з різних предметів, фізика винятком не стала. Самі олімпіади мені подобалися, бо це було випробування, нагода показати себе кращим за інших. А от підготовка — нудота нудот. Наш попередній учитель залишав мене й інших дітей із різних класів після сьомого уроку, й ми ще дві години додатково розв’язували різні задачі. Туфта, мушу вам сказати. Просто ще два додаткових уроки. Але цього разу старого вчителя не було, натомість прийшла обожнювана та суперсексуальна Діана Вікторівна.
На перерві до мене підійшов мій товариш із десятого класу та запитав, чи буду я сьогодні на підготовці після уроків.
— Якій підготовці?
— Ну, Діана Вікторівна збирає всіх після уроків. Усе, як завжди.
— Гм, цікаво, — бовкнув я.
Річ у тому, що мені ніхто не казав про підготовку. І хоч я їх, ті підготовки, не любив, але мене це засмутило. Невже ця сучка вирішила взяти на олімпіаду когось іншого?
Настала п’ятниця, а мене ніхто так і не покликав на підготовчі заняття, тож я почав звикатися із думкою, що честь школи представлятиме хтось інший. Утім, коли на якійсь із перерв я ішов в інший кабінет, хтось у кінці коридору окликнув мене. Це була ВОНА.
— Підійди, будь ласка.
Я чемно підійшов і став поруч, дуже близько. Аромат дорослих жіночих парфумів так ударив у носа, що, здається, почалася ерекція.
— Так, слухаю.