— Завтра ввечері підійде? Я заїду.
— Ха-ха, окей, цього разу тобі підіграю.
Дорогою до неї я заїхав у флористичний магазин і придбав квіти. Раніше я завжди дарував квіти одразу при зустрічі, але з віком зрозумів, що це тупо. По-перше, жінка на перших етапах надто зайнята вивченням свого нового супутника й тим, який вона має вигляд. Вона приймає квіти, але робить це на автопілоті. По-друге, якщо ти не сподобався жінці, то, цілком імовірно, вона не захоче йти з квітами в ресторан, щоб інші люди не думали, що між вами щось романтичне, повірте, таке теж буває. По-третє, з цього можна зробити не просто формальність, а приємну несподіванку.
Тож я купив квіти і поклав їх на заднє сидіння. Аня вийшла до мене в дуже довгій темній спідниці, сорочці та пальто, на голові — берет, а на ногах — чорні шкіряні черевики на високій платформі. Вона носила окуляри з чорною оправою і виглядала суперефектно. Якби не берет на її кучерявому волоссі й губи, нафарбовані темною помадою, я подумав би, що вона університетська викладачка. Я привітався, подав руку й несподівано для себе самого трохи нахилився і поцілував її руку. Допоміг сісти в авто, зачинив двері й пішов до керма.
Вона була налаштована нападати на мене.
— Тобі не здається, що цей поцілунок у руку — це перебор? — запитала Аня.
— Не знаю, не робив так ніколи раніше, це якась твоя аура.
Аня, очевидно, не повірила мені, але жест оцінила.
— То що, ми поїдемо в один із ресторанів, у який ти вже купу разів возив інших дівчат? — пролунав іще один докір.
— Ні, сьогодні ми їдемо в МакДональдз.
— Вау, я так давно не їла нічого шкідливого, тут ти влучив.
Я промовчав, бо жартував і в нас справді був заброньований столик у ресторані, де я вже багато разів був з іншими людьми.
— Слухай, а ти ж писав, що завжди із квітами… А де мої?
— Гадаю, вони чекали влучного моменту, — я показав пальцем на заднє сидіння.
— Вау… Це мені?
— Не виключено.
— Ну, добре-добре, здаюся, це справді мило… Ми проїхали Мак…
— Ой, блін, доведеться їхати в ресторан.
Вона відвернулася, хитро засміялася і, поки ми їхали в ресторан, більше не робила спроб мене вколоти. Коли ми приїхали, я допоміг їй із верхнім одягом, а потім зі стільчиком, коли сідали за стіл. Я відчував, що мене перевіряють, наче на екзамені, та був готовим. Ми по черзі зробили замовлення, офіціант запропонував вина. Аня загадково задумалася і взяла біле.
— Ти хотів би, щоб я випила побільше вина і ти заволодів мною? — знову взялася вона за своє.
— Ха, навіть не знаю, із нас двох тільки ти вино замовила, — спробував відбитися я.
— Добре, давай серйозно, скільки жінок ти вже водив сюди? Я ж бачу, що офіціанти впізнали тебе.
— Я жив колись тут поряд і часто сам снідав. Із кимось я тут уперше, — збрехав я.
Вона, мабуть, розуміла, що я брешу, але відповідь їй сподобалася.
Підійшов офіціант, і Аня звернулася до нього:
— Скажіть, будь ласка, він же ж тут частенько з кимось буває, так?
— Не знаю, пані, я тут новенький, — відповів офіціант, який працював там уже щонайменше рік.
Я награно підморгнув йому так, щоби вона це теж побачила. Усі розсміялися. Попри сміх, цей її учинок був дещо наглим.
— Аню, ти трохи перегинаєш палку. Я не зробив тобі нічого поганого. Яку ціль ти переслідуєш?
— Я просто люблю мучити людей, — Аня розстебнула два верхніх ґудзики сорочки й нахилилася до мене.
Це було дуже еротично, наче у фільмі про погану вчительку. Вона провела під столом своєю ногою по моїй, і я здивувався, наскільки цей штампований жест може збуджувати.
— Стараєшся збудити мене, аби потім не дати?
— Не знаю, не знаю, — відповіла вона.
Коли офіціант запропонував оновити вино, Аня відмовилася. Це означало, що вона прагне зберегти контроль над ситуацією.
— У мене є дещо трешове, написане на довоєнній друкарській машинці, хочеш, покажу? — атакував я.
— У тебе є сфоткані листки?
— Ні, тільки оригінал і тільки в мене вдома. Погоджуйся, це ексклюзив.
— Ха-ха-ха, що за дешевий фінт? І багато ведеться на таке?
— Ти будеш першою.
— Добре.
Ми замовили смачний десерт, прикінчили його й поїхали до мене. У машині я увімкнув повільну романтичну музику.
— Б’юся об заклад, у тебе є спеціальний плейлист для таких ситуацій, коли ти везеш свою жертву до себе.
— Бери вище: я складаю під кожну окремий. Тобі подобається цей трек?
— Так, він кльовий, надто кльовий, тому я й кажу, що не вірю, що ти постійно таке слухаєш.
— От бачиш, я підготувався.
Аня багато тринділа й усіма силами показувала, що розкусила мене. Та попри все, вона їхала посеред ночі до мене додому. У мене був хороший настрій.
— І ще, в мене є балончик. Я вмію ним користуватися. Уже двоє пар очей постраждало від нього, — попередила-пригрозила Аня.
— Ага, а ще твій телефон роздає геолокацію твоїй кращій подрузі, отож вона щосекунди знає, де ти.
— Ха-ха, а ти досвідчений.
— Не здивуюся, якщо ти ще й повідомлення їй час від часу пишеш, звітуючи про стан побачення.
Це був контрольний. Аня здалася. Ми піднялися до мене. Я приготував нам чай, поки вона розглядала мою колекцію годинників.
— Навіщо тобі так багато?
— Люблю різноманіття.
— Хто б сумнівався…
Я запалив кілька свічок, вимкнув світло і сів за стіл. Аня примостилася на дивані в іншому кутку кімнати. Найбільша свічка підсвічувала мені аркуші з машинописним текстом. Я почав читати їй сцени зі старої недописаної книжки. Там було тільки 40 листків, і вони здавалися мені дуже крутими. Тому я і не дописав той текст, адже 41-ша сторінка завжди виходила значно гіршою. Аня мовчки слухала. Їй подобалося, я це відчував. Після останньої сторінки ми обоє замовчали.
— Ходи до мене, — сказала Аня.
Я підійшов, підійняв її на руки й поніс у спальню. Ми гепнулися на ліжко й почали дуже солодко цілуватися: губи, шия, вуха. Я обернув її на живіт і почав палко цілувати плечі.
— Тільки ніякого сексу, ще зарано.
Я мовчав і продовжував її цілувати. Мені хотілося розірвати цю засмаглу сучку. Вона весь вечір знущалася наді мною, отож настав мій час показати, хто тут татко. Рукою я мимоволі взяв дівчину за горло. Аня тихенько застогнала. Другою рукою пірнув їй у трусики, а пальці запхав у вагіну. Вона була мокрюща.
— Ще скажи, що ти не хочеш мене, сучка, — лайливо і брудно сказав я.
— Так, хочу, не муч мене.
Я стягнув із неї увесь одяг і став перед дівчиною навколішки. Член дивився їй в очі.
— Хочеш його? — запитав я.
Аня була вже збуджена, гола й волога. Вона стала рачки й почала недбало смоктати. Вона не вміла смоктати, але робила це так глибоко та спокусливо, наче це її основна робота. Аня, мабуть, думала, що дуже круто робить мінет, але основна крутість полягла тільки в різниці: що відбувалося кілька годин тому, а що зараз. Мене збуджувала лише ситуація.
— Тільки не кінчай у рот, — відволіклася на секунду Аня і попередила мене.
— Добре, — я зловив її за кучеряве волосся і спонукав рухатися трохи швидше, адже оргазм наближався.
Її груди коливалися у такт рухам голови, а смаглява кругла попка відбивала світло далекої свічки з іншої кімнати. Моє тіло напружилося в очікуванні оргазму.
— Я зараз кінчу, — попередив я Аню.
Але вона так увійшла в азарт, що не чула. Я зловив її за волосся і відтягнув від свого члена, з нього саме почала бризкати сперма. Я обкінчав їй усю голову: лоба, носа, очі, щоки, трохи волосся. Аня стояла навкарачки із заплющеними очима та відкритим ротом.
— Блять, нахера ти це зробив, далбайоб, — вона несамовито кричала та лаялася.
Мені було байдуже. Я вже не хотів нічого. Вона встала, вибігла у ванну й довго вмивалася.
— Придурок, ти винен мені другий тур і кунілінгус.
— Так точно, Ваша високосте, — промовив я, тримаючи член у руці й удаючи, наче це говорив він.
— Я ж кажу — придурок, — сказала Аня і залізла на ліжко.
P. S. Ми тривалий час зустрічалися, Аня так і не навчилася смоктати, а секс був дуже посереднім. Того емоційного збудження, яке я відчув першого разу, досягнути не вдавалося.
P. P. S. Аня запропонувала написати щось разом. Ми спробували, але сильно конфліктували. Зрештою вона мене послала. Зі злості я стер всі наші спільні напрацювання, і вона сильно на мене образилася.
P. P. P. S. Вона сказала, що зустрінеться зі мною, якщо я якимось чудом відновлю всі наші спільні тексти. Авжеж, я мав резервну копію, і, мабуть, вона про це знала. Але як то кажуть: «Не спійманий — не злодій».