Незнайомець зовсім розтанув від такої тиради. Йому лестило, що його зробили причетним до знаті. Він спішився.
Прошка був змушений визнати, що тактика Трояна може бути плідною. Він примирився з положенням старого слуги й відмовчувався.
Незнайомець підійшов до коня з поклажею й погладив його по морді.
— Я б вас підвіз, але зі мною вантаж.
— Ці два невеликі мішки? Впевнений, вони важать не так вже й багато, — сказав Троян.
— Даремно, — криво посміхнувся незнайомець і запропонував: — Спробуй підніми.
Троян знизав плечима й схопив за мішок. Незважаючи на скромний розмір, той був неначе камінням набитий.
— Ого! Чи не кругляки там? — зачудувався Троян.
— Гаразд. Дивися, — сказав незнайомець і розв'язав мотузку.
Мішок був повний монет.
— Міді немає. Тільки золото й срібло, — похвалився незнайомець.
— Із таким багатством вас приймуть у кращих будинках міста. Я особисто подбаю про це, — пообіцяв Троян. — Якщо вам буде завгодно, то можна один мішок нав'ючити на одного коня, а іншого на другого, щоб їм було легше.
— Ха! Видно, ти мене за дурня тримаєш! — вигукнув незнайомець. — Я дам тобі коня разом із грішми, а ти рвонеш щодуху.
— Я далеко не бідна людина. Мій батько найбагатший вельможа в місті. Так що вам немає чого побоюватися, але я ціную вашу обережність, — сказав Троян.
— Так і бути, візьму вас у попутники, — пом'якшився незнайомець і поплескав по мішку: — Але вантаж поїде зі мною.
Він нав'ючив поклажу на коня. Вони з Трояном підхопилися на коней, а Прошці довелося сутужно. Колись він легко злітав у сідло, а тепер у спину вступало, і бідолаха ніяк не міг видертися на коня. Посміявшись над його незграбністю, незнайомець підсадив його в сідло й криво посміхнувся:
— Треба було змусити тебе бігти слідом, стара руїно.
Прошка понуро мовчав. У душі в нього клекотало від обурення, але він прикусив язика. У його становищі було розумніше промовчати.
Вершники поскакали по дорозі. Троян із незнайомцем їхали трішки попереду й вели бесіду.
— Мабуть, ви дуже розумна людина, якщо зуміли досягти такого багатства, — улесливо помітив Троян. — Але чому ви не закопали ці монети разом з іншим скарбом? Невже вам потрібно так багато? Вистачило б пригорщі золота, щоб купити і будинок, і екіпаж.
— Мені потрібно придбати дещо дорожче, — загадково вимовив незнайомець.
— Що ж? Цілий замок?
— Роки.
— От як? — зачудувався Троян. — Невже роки можна купити?
— Ну, це дано не кожному, але мені старий продасть.
— Що за стариган? — допитувався Троян.
Незнайомець жартівливо погрозив йому пальцем.
— Теж хочеш жити довго? Чи в тебе є заповітне бажання?
— Так він і бажання виконує? Він що, чарівник?
— Щодо чарівників — це все казки, а от міняйло він чудовий. Виконає будь-яке бажання, але натомість життя вкоротиться.
— І ви до нього ходили? — з непідробним інтересом запитав Троян.
— Ага. Мовляв, хочу незліченного багатства, щоб мені за все життя не витратити. Склали договір. Старий наобіцяв мені повний мішок. Я вуха розвісив, розм'як. Повертаюся від нього, а мене — хвать — схопили стражники. Були в мене деякі грішки, — знехотя зізнався незнайомець і змовк, але Троян його негайно побадьорив:
— Вам нема чого соромитися. В основі великого багатства часто лежить таємниця.
— Я радий, що ти це розумієш, — схвально сказав незнайомець.
— А що ж було далі?
— На страту мене потягли. Ну, думаю, усе. Збрехав мені стариган. Жити залишилося зовсім трішки, а багатства не бачити, як своїх вух. Але з іншого боку, договір — не папірець. Хто його не виконає, тому гаплик. І правда! Старий не підвів. Підвернувся мені випадок. Ушився я з самого капкана, а потім усім пригадав, що почому. Будинки пограбував, пустив червоного півня і з грошиками навтьоки. А тепер хочу частину багатства на роки поміняти.
— Мудро, — похвалив його Троян.
— Еге ж бо. Багатому та знатному мені хочеться до старості дожити.
— А ви мені можете показати, де живе цей міняйло? — попросив Троян.
— Навіщо тобі? Ти ж кажеш, що в тебе батько при грошах, — насторожився незнайомець.
— Так, але в мене є інші бажання. На жаль, не все можна купити за гроші,— загадково сказав Троян.
Незнайомець із розумінням підморгнув:
— Ну, що ж. Послуга за послугу. Я тебе на міняйла виведу, а ти допоможи мені звести знайомство зі знатними панами.