Біля мене всівся Ворон.
-- Спокійна ніч, -- зауважив він.
-- Затишшя перед бурею, -- відповів я. – Що там чувати серед сильних світу цього?
-- Постійні сварки. Капітан, Ловець і той новоприбулий дозволяють решті дзявкати. Дають їм випустити пару. Хто виграє?
-- Гоблін.
-- Одноокий не роздає знизу колоди?
-- Ніхто його не зловив.
-- Ей, я все чув, -- гаркнув Одноокий. – Ворон, колись ти в мене договоришся…
-- Знаю. Бабах і я перетворюся в зачарованого в жабу принца. Док, ти не ходив на пагорб після того, як стемніло?
-- Ні. А що?
-- На сході з’явилася якась дивина. Схоже на комету.
У мене серце так і тьохнуло. Я швиденько підрахував.
-- Мабуть, ти маєш рацію. Вона вже повинна повернутися.
Я встав. Він теж. Ми пішли на пагорб.
Кожна значна подія у легендах про Леді та її чоловіка пов’язана з кометою. Чисельні пророки повстанців віщували загибель Леді в час, коли на небі з’явиться комета. Та їхнє найгрізніше пророцтво стосується дитини, яка буде перевтіленням Білої Троянди. Коло докладає значних зусиль, намагаючись знайти це дитя.
Ворон відвів мене на скелю, з якої було видно зірки, що зависли низько над східним небокраєм. І дійсно, в небі виднілося щось, що на відстані нагадувало срібну стрілу. Я довго дивився на неї, а тоді зауважив:
-- Здається, що вона вказує на Чари.
-- Я теж так подумав, -- певний час він мовчав. – Я не дуже вірю в пророцтва, Док. Вони нагадують мені забобони. Але це мене тривожить.
-- Ти чув ці пророцтва все своє життя. Було б дивно, якби вони не вплинули на тебе.
Він щось буркнув. Видно, я не переконав його.
-- Шибеник приніс новини зі сходу. Шепіт взяла Іржу.
-- Прекрасні новини. Просто прекрасні, -- сказав я зі значною долею сарказму.
-- Вона взяла Іржу і оточила армію Дрібнички. До літа весь схід буде наш.
Ми повернулися в бік каньйону. Кілька передових підрозділів Черствого вже наблизилися до підніжжя серпантину. Буревісниця припинила свої атаки, щоб зібратися з силами до того, як Черствий спробує піти на прорив.
-- Отже, все залежить від нас, -- прошепотів я. – Ми повинні зупинити їх тут, або всьому кінець через якусь там несподівану атаку з тилу.
-- Можливо. Але не хорони Леді завчасу, навіть якщо ми зазнаємо невдачі. Повстанці ще не мали з нею справи. Кожен їхній солдат свідомий цього. З кожним пройденим в напрямку Вежі кілометром, їх буде наповнювати щораз більший жах. Цей жах знищить їх, якщо вони не знайдуть дитину з пророцтв.
-- Можливо.
Ми спостерігали за кометою. Вона була ще дуже, дуже далеко. Її було ледь видно. Зоряна мандрівниця ще довго мчатиме по небу. Перш ніж вона зникне, відбудеться багато доленосних битв.
Я скривився.
-- Мабуть, не варто було приводити мене сюди. Тепер ця клята комета насниться мені.
На обличчі Ворона промайнула рідкісна посмішка.
-- Краще нехай тобі насниться перемога, -- побажав він.
Я почав розповідати свої мрії вголос.
-- Ми займаємо вищу позицію. Черствому доведеться вести своїх людей триста п’ятдесят метрів вгору по крутій дорозі. Коли вони нарешті дійдуть до нас, то будуть легкою здобиччю.
-- Поговори собі, може буде не так лячно, Док. Йду посплю. Хай щастить завтра.
-- Тобі теж, -- відповів я. Він потрапить в гущу бою. Капітан доручив йому командувати батальйоном ветеранів регулярних військ. Вони будуть утримувати один з флангів, засипаючи дорогу градом стріл.
Мені таки наснився сон, проте не такий, як я очікував. Уві сні наді мною колихалася золотиста істота. Вона сяяла, як безліч далеких зірок. Я не був певен сниться це мені чи відбувається наяву. Досі в мене немає відповіді на це запитання. Я називаю це сном тому, що так спокійніше. Мені не хочеться думати, що Леді настільки зацікавилася мною.
Сам собі винен. Всі оті романтичні фантазії, що я написав про неї, пустили паростки на благодатному ґрунті моєї багатої уяви. Уві сні, я занадто високої думки про себе. Щоб Леді особисто прислала свого духа втішати одного дурного, втомленого від війни, переляканого солдата? Заради всіх Богів, навіщо?
Це сяйво з’явилося і нависло наді мною, намагаючись заспокоїти мене голосом у якому бриніли веселі нотки. Не бійся, мій вірний. Сходи Сліз – не ворота Імперії. Якщо ми їх втратимо великої шкоди не буде. Що б не трапилося, мої вірні будуть в безпеці. Сходи всього лиш віха на шляху повстанців до знищення.