Поруч зі Страйком і Мідж пузатий росіянин переповідав юній супутниці сюжет «Тангейзера».
— ...але Мезрич його осучаснив, — сказав він, — і в цій постановці на оргію в печері Венери приходить Ісус...
— Ісус Христос?
— Da. Церква цього не схвалила, і Мезрича звільнять, — похмуро відповів росіянин і підніс до губ келих із шампанським. — Він уперся, але добром це не скінчиться, от побачиш.
— Ніжки кудись зібралася, — мовив Страйк до Мідж, коли дівчина підвелася разом зі своєю компанією. Торочка зі страусового пір’я на її мінісукні заграла навколо ніг.
— Танцювати? — припустила Мідж.
Вона вгадала правильно. За десять хвилин Страйк і Мідж облаштували собі спостережний пункт у ніші біля крихітного танцмайданчику, звідки було добре видно об’єкт. Дівчина танцювала на підборах, які здавалися занадто високими для неї, так само поглядаючи на вхід.
— Як гадаєш, Робін весело на тому лижному курорті? — спитала Мідж у Страйка, перекрикуючи гупання «Uptown Funk». — У мене друг зламав клучицю, як вперше став на лижі. Ти сам катаєся?
— Ні, — відповів Страйк.
— Церматт — гарна місцина, — голосно промовила Мідж, а тоді додала щось нерозбірливе.
— Га? — перепитав Страйк.
— Кажу, цікаво, чи вона там когось підчепила. Це ж Новий рік, така нагода...
Ніжки жестами пояснила подружці, що хоче перепочити. Вона вийшла з танцмайданчика, підхопила сумочку і кудись попростувала.
— Ввімкне телефон у вбиральні, — здогадалася Мідж і підвелася йти слідом.
Страйк лишився в алькові з уже теплою пляшкою безалкогольного пива у руці і в товаристві величезного гіпсового Бодгісаттви. Поруч на диванах тіснилися, перекрикуючи музику, п’яні люди. Страйк розпустив краватку і розстебнув верхній ґудзик сорочки, коли побачив, що до нього йде чоловік у жакардовому смокінгу, перечіпляючись через ноги й сумки. Нарешті Страйк згадав, хто це — Валентин Лонґкастер, один зі зведених братів Шарлотти.
— Давно не бачились, — гукнув він, підійшовши.
— Це точно, — озвався Страйк і потиснув простягнуту руку. — Як життя?
Валентин відкинув з обличчя довгу пітну гривку. Стало видно, які розширені у нього зіниці.
— Непогано! — вигукнув він, перекрикуючи оглушливі баси. Страйк розгледів слід білого порошку у нього в ніздрі. — Ти тут у справах чи на відпочинку?
— Відпочиваю, — збрехав Страйк.
Валентин сказав щось нерозбірливе; Страйк розчув тільки ім’я Яґо Росса, чоловіка Шарлотти.
— Що? — без усмішки перепитав він.
— Кажу, Яґо тебе хоче втягнути в процес розлучення.
— Це непросто, — голосно озвався Страйк. — Я її кілька років не бачив.
— Яґо іншої думки, — крикнув Валентин. — Знайшов на старому телефоні оголене фото, яке вона тобі посилала.
«Трясця».
Валентин захитався і мусив спертися на Бодгісаттву. Його золотокоса супутниця дивилася на них із танцмайданчика.
— Це Меделін, — гаркнув Валентин Страйкові на вухо, простеживши його погляд. — Вона гадає, що ти сексі.
І він тоненько заігржав. Страйк мовчки пригубив своє пиво. Молодик нарешті вирішив, що з ним каші не звариш, так-сяк випростався, насмішкувато салютував йому і поплентався собі геть. Водночас на танцмайданчик повернулася Ніжки, яка опустилася на оксамитовий пуф у тріпотінні страусового пір’я й ореолі відвертого страждання.
— Таки туалет, — сказала Страйкові Мідж, приєднавшись до нього за кілька хвилин. — Здається, сигнал вона так і не впіймала.
— От і добре, — різко відповів Страйк.
— Гадаєш, він їй пообіцяв прийти?
— Схоже на те.
Страйк сьорбнув ще теплого пива і гучно спитав:
— А скільки там з Робін ще людей?
— Наче їх там шестеро, — гукнула у відповідь Мідж. — Дві пари, Робін і один нічийний хлоп.
— А, — озвався Страйк, показуючи, що це для нього вкрай буденна інформація.
— Її з ним намагаються звести, — сказала Мідж. — Вона мені перед Різдвом казала... Звати Г’ю Джекс. — Вона чекально глянула на Страйка. — Гудж-гуджі!
— Ха, — силувано всміхнувся Страйк.
— Ха-ха, авжеж. От що, — Мідж нахилилася до його вуха, — собі думали батьки?
Страйк кивнув, не зводячи очей з дівчини, яка саме витирала ніс.
Чверть до опівночі. Як пощастить, вирішив Страйк, щойно настане Новий рік, рідні подружки заберуть «об’єкт» у безпеку родинного гнізда в Челсі. Тимчасом подружка потягнула Ніжки танцювати.
За десять хвилин до півночі Ніжки знову рушила у бік вбиральні, а Мідж — за нею. Страйк, якому смикало куксу й кортіло посидіти, мусив спертися на гігантського Бодгісаттву, бо всі дивани було завалено сумками й верхнім одягом, а він не хотів рушити чужі речі. Пива у пляшці вже не лишилося.