Працював Росс у хмарочосі на Фенчерч-стріт, куди недавно переїхав його банк. Страйк загалом не мав міцних уподобань в архітектурі, але вважав доречним те, що Яґо працює у будівлі, відомій безкомпромісною потворністю й угнутим фасадом, який так потужно відбивав сонячні промені, що на сусідньому паркувальному майданчику вже підплавилася машина. Теоретично громадськість мала вільний доступ на три верхні поверхи споруди і до саду на даху, завдяки якому було отримано дозвіл на будівництво — адже споруда стояла на краю охоронної зони. На практиці, однак, перебувати нагорі можна було по півтори години, про що довідався Дев Шах, якого попросили піти до того, як Яґо Росс з’явився у ресторані. Росс лише двічі зрадив звичному графіку, здійснивши візити до надзвичайно дорогої та упертої адвокатки з розлучень. Страйк не знав, чи старий телефон Шарлотти, на якому Яґо знайшов фотокомпромат, вже було показано ненаситній пронозі, ветеранці численних скандальних розлучень.
Страйк ні з ким не обговорював занепокійливу і чимдалі реальнішу перспективу стати фігурантом розлучного процесу Россів, а надто з Меделін, бо ось-ось мала вийти її нова колекція, тож стресу побільшало. Побачення наразі перетворилися на зустрічі заради сексу в її будинку; Страйк потай тішився такій переміні, хоч і тут йому не було спокою.
— А коли, власне, ви з Робін розбіглися? — спитала якось вночі Меделін, коли вони лежали в темряві голі. Страйку кортіло закурити після любощів, а всі думки були про завтрашнє звіряння новин по справі Аномії з Робін, тож він навіть не одразу зрозумів, про що мова.
— Коли ми... що?
— Ви з Робін, — повторила Меделін. Перш ніж вони пішли до спальні, вона випила майже цілу пляшку вина. — Коли саме ви розбіглися?
— Ти про що?
— Про тебе і Робін, — голосніше повторила Меделін. Вона лежала, поклавши голову Страйку на плече; він поки не зняв протез, але скоро треба буде це зробити; постійно подразнену тепер куксу аж пекло.
— Ти про те, що я її був вигнав? — уточнив Страйк, цілком певний, що ніколи не розповідав про той випадок Меделін.
— А ти її виганяв? — спитала Меделін, відсуваючись. Спершись на лікоть, вона дивилася на Страйка крізь пітьму.
— Так, кілька років тому, — відповів Страйк.
— За що?
— Вона зробила дещо, що я заборонив.
— Ви тоді були разом?
— Ні, — відповів Страйк. — Ми ніколи не були разом. Хто тобі... Так, стоп.
Він намацав вимикач лампи поруч, бо хотів бачити обличчя Меделін. Вона виглядала водночас принадною і дуже напруженою.
— Це тобі Шарлотта таке сказала? — спитав Страйк, мружачи очі від світла.
— Ну... так.
— Курва.
Страйк грубо провів рукою по обличчю, немов умиваючись. Якби поруч із ним лежала Шарлотта, а не Меделін, він би, мабуть, щось жбурнув — не в неї, а в стіну. Щось крихке.
— У мене з Робін ніколи нічого не було. Ми не мали стосунків.
— О.
— Шарлотті аби наробити лиха, — сказав Страйк, знову глянувши на Меделін. — Така натура. Розумніше вважати все, що вона тобі скаже про мене, повною маячнею.
— То ви з Робін ніколи?..
— Ні, — з притиском відповів Страйк. — Ми ніколи.
— Гаразд, — озвалася Меделін, а тоді: — Шарлотта сказала, що я дуже схожа на Робін.
— Нічого спільного, — збрехав Страйк. Меделін дивилася на нього згори вниз.
— Ти розсердився.
— Ні. Тобто не на тебе.
— Власне, це б не мало значення, — мовила Меделін. — Було та й загуло.
— Та не було нічого, — сердито зиркнув на неї Страйк.
— Гаразд, — сказала Меделін. — Вибач.
— Нічого страшного, — знову збрехав Страйк і простягнув руку, запрошуючи її знову покласти голову йому на плече, а тоді вимкнув світло.
Він лежав у темряві й бісився, аж поки Меделін не заснула в нього на плечі. Тоді, не бажаючи її будити — раптом почнеться нова розмова про Робін чи Шарлотту — Страйк цілу ніч проспав з пристібнутим протезом, і вранці від поту на кінці кукси з’явився висип.
Зустріч із Робін довелося трохи посунути, бо Страйк довше, ніж очікувалося, стежив за Гріховодою, який затримався на обіді в готелі «Шарлотт-Стріт». Гріховода встав з-за столу вже після п’ятої, і Страйк, який потай клацав фото з вулиці, провів його поглядом, а тоді подзвонив Робін.
— Привіт, — сказала вона. Судячи з голосу, Робін була така сама втомлена, як і він. — Це стільки тривав той обід?