Какаду вихором білого пір’я зірвався з жердини — Страйк аж підскочив — і шугнув у коридор.
— Йому можна отак літати по будинку?
— Тільки першим поверхом, — відповіла Сара. — На сходах є двері.
Тепер невидимий, какаду знову заходився кричати: «Не треба, Кеа! Не треба, Кеа!», а пара нерозлучників у клітці защебетали у відповідь.
— Джош Блей паралізований, — знову почав Страйк. — Ніж пройшов крізь шию. Він тільки недавно знову почав говорити.
Сара ніби зменшилася під безформною сукнею.
— Він просто хоче зупинити цього інтернетного троля, щоб він не погіршував ситуацію і не нападав на рідних Еді. Відколи вона померла, Аномія почав переслідувати її дядька і...
— Кеа ніколи б!..
— Джош не думає, що Аномія — це Кеа, — запевнив Страйк. — Як я вже казав, він попросив поговорити з нею, бо вона мала з Аномією прямий контакт. Що завгодно, найменша дрібниця може допомогти нам встановити особу власника цього акаунту і заспокоїти Джоша.
— Не треба, Кеа! Не треба, Кеа! — гукнув какаду з дальньої кімнати.
— О Боже, — промовила Сара Нівен з очима, повними сліз, а Страйку згадалася інша жінка й мати середнього віку, яка так само розплакалася, почувши ім’я Джоша Блея, але причини, звісно, були зовсім інші. Сара підвелася, кинулася до кухонного столу і схопила серветку та інгалятор, який лежав біля чайника.
— Астма, — хрипко пояснила вона Страйку, скористалася пристроєм, а тоді висякалася і знову сіла. — Оця теорія, ніби Кеа — та Аномалія, це хто таке каже?
— Чутки в інтернеті живуть своїм життям, — майже не збрехав Страйк. — Іноді важко встановити, хто пустив чутку.
— Кеа б ніколи, ніколи... — знову почала Сара, аж тут невидимий какаду, припинивши вмовляти Кеа, раптом почав так переконливо зображати дзвінок мобільного телефона, що Страйк потягнувся до кишені.
— Ой, — схаменувся він, зрозумівши, звідки звук. — Вибачте, що ви казали?
— Послухайте, ви просто не розумієте, — задихано промовила Сара. — Кеа таке пережила. Її батько помер, коли вона мала вісімнадцять років, а Кеа була татова донька, вона його буквально обожнювала. Інфаркт, — просто взяв і упав у їдальні на роботі. За пів року вона поїхала вчитися і зустріла Джоша. Джош зрадив їй, а тоді покинув. А тоді з’явився той клятий мультфільм, і Кеа зрозуміла, що Джош розказав тій Ледбелисі все, що придумала Кеа... Джош Блей зруйнував життя моєї доньки, це правда, а тепер присилає вас і просить про послугу...
— Гаразд, місіс Нівен, — сказав Страйк, підводячись із навмисним зусиллям, — ви чітко окреслили свою позицію, але ви маєте розуміти, що наша мета — допомогти Кеа очистити своє ім’я. Обвинувачення в інтернеті, навіть цілковито безпідставні, просочуються у реальне життя і впливають на долі людей, іноді навіть за багато років. Але якщо Кеа некомфортно допомагати слідству, мені більше немає чого сказати. Я піду. Дякую, що дозволили скористатися вбиральнею.
Страйк уже підійшов до дверей кухні, коли Сара гукнула його:
— Ні... почекайте!
Страйк озирнувся. Сара, здавалося, розривалася між сльозами та гнівом.
— Гаразд, я їй подзвоню. Спробую вмовити повернутися. Прошу, не відчиняйте двері чи вікна, поки я надворі.
Страйк вирішив, що причина такого незвичного прохання — какаду, що літав будинком. Сара взяла мобільний телефон з кухонного столу і вийшла у двір, причинивши по собі двері.
Краєм ока Страйк бачив, як вона натискає номер доньки. За кілька секунд почалася розмова. Сара, очевидно, не думала, що її буде чути зсередини будинку, але віконницю покривило, і до Страйка долітало кожне слово.
— Рибонько? — боязко промовила вона. — Ні, він ще тут... Мені довелося, він попросився в туалет...
Виникла довга пауза — вочевидь, мати слухала монолог Кеа. Сара почала ходити туди-сюди перед вольєрами. Вираз обличчя в неї став переляканий.
— Я знаю... Так, так, я це знаю...
Страйк помітив на підлозі біля холодильника пташиний послід.
— Ні, але... Ні, він каже, що Джош не... Вони просто хочуть знати, що ти... Ні, але... Не треба, Кеа, послухай...
Судячи з усього, Сарі довелося слухати новий монолог. Врешті-решт вона сказала:
— Рибонько, я знаю, звісно, але якщо ти відмовишся, вони можуть подумати, що... Кеа, це нечесно... Так, але хіба не краще з цим покінчити?.. Так... Він приніс якусь теку... Я не знаю... Кеа, не треба!.. Кеа, як ти можеш таке казати? Звісно, вірю... Але якщо піде така чутка...