Страйку Кеа з її бездоганною шкірою здалася неймовірно юною; на це враження, мабуть, спрацював і ніжно-рожевий колір кофти, яка виглядала піжамною. І все ж чимось Кеа була йому схожа на Шарлотту. У її манері триматися ввижалася тінь зухвальства. Страйк подумав, що, навіть не читаючи її твіттер, відчув би сталь, яка ховалася під зефірною пухнастістю.
— Дякую, що погодилися на зустріч, Кеа, — повторив Страйк. — Я вам дуже вдячний.
— Ох, ні, — ахнула Кеа, показуючи на поріз у нього на скроні. — Це Оззі?
— Якщо Оззі — це великий хижий птах білого кольору, то так, — кивнув Страйк.
— Мені дуже шкода, — сумно усміхнулася Кеа. — Я хз, чого мама так упадає навколо того птаха. Геть його розпустила. От дивіться.
Вона простягнула ніжну білу руку. Біля кореня великого пальця виднівся тонкий опуклий рожевий шрам.
— Це від Оззі. І ось... — Вона показала Страйку долоню, на якій був такий самий рубець. — І ось тут. — Вона показала за ліве вухо.
— Он як. А я думав, сам винний, бо чоловічої статі.
— Та ні, то просто малий паразит із паскудним норовом. Білі какаду, особливо самці, можуть мати поганий характер. Треба уміти давати їм раду...
Їй ніби забракло голосу продовжити.
— А що там? — з острахом спитала Кеа, опускаючи очі на картонну теку, яку Страйк поклав на стіл між ними. — Це те, що ви мені хотіли показати?
— Саме так, — кивнув Страйк і зробив ковток пива. — Ви не проти, якщо я робитиму нотатки?
— Та м-мабуть не проти, — відповіла Кеа. А коли Страйк дістав записник, несміливо спитала: — Ви бачили Джоша?
— Ще ні, — відповів Страйк. — Йому ще надто погано.
Прекрасні карі очі Кеа — вони мали відтінок старого бренді — негайно заблищали від сліз.
— Це ж неправда? Неправда, що він паралізований? В інтернеті таке пишуть. Це ж неправда, так?
— Боюся, це правда, — відповів Страйк.
— Ох, — тільки і промовила Кеа.
Вона перевела подих і почала мовчки схлипувати, сховавши обличчя у долонях. Страйк бачив, що інші відвідувачі обертаються на них. Мабуть, вирішили, що він — злий вітчим бідної пасербиці. Кеа, здавалося, було байдуже, чи хтось бачить її сльози. Шарлотта так само була не проти свідків. Сльози, крики, погрози стрибнути з даху — все це Страйк витримував на очах у друзів, а іноді і у випадкових перехожих.
— Вибачте, — прошепотіла Кеа, витираючи очі рукою.
— Нічого страшного, — запевнив її Страйк. — Отже... Він розгорнув теку.
— ...як вам відомо, мене найняли, щоб я встановив особу Аномії. Що ви думаєте про Аномію?
— Всім байдуже, що я думаю, — безнадійно заявила Кеа.
— Мені не байдуже, — цілком доброзичливо відповів Страйк. — Я саме тому і питаю.
Кеа тильним боком долоні по черзі витерла очі і промовила:
— Джош не хотів би, щоб я це казала.
— Упевнений, що хотів би, — завірив Страйк.
— Люди скажуть, що в мене свій інтерес.
— Чому ви так думаєте?
— Мене всі завжди звинувачують, що я маю власний інтерес.
— Якщо роздуми про особу Аномії означають корисливість, то цілий фандом...
— А я не фандом, — перебила його Кеа; її гнів вихопився нізвідки, раптовий, мов напад змії. — Я, власне, співавторка.
Філіп Ормонд зробив таку саму заяву, втупивши у Страйка непорушний насуплений погляд, але Ормонд прекрасно розумів, що бреше. Щодо Кеа Страйк такої певності не мав.
— Вона вкрала мої ідеї, — сказала Кеа, повертаючись до знесиленого шепоту. — Те, що вона мертва, цього не змінить. Вона вкрала мої ідеї і видала їх за свої. Джош практично зізнався мені в цьому.
— Справді? — спитав Страйк. — Коли саме?
Кеа підняла на нього очі. На довгих віях тріпотіли сльози.
— Не знаю, чи він би дозволив мені розповісти вам.
— Він дозволяє розповідати мені все, — твердо сказав Страйк.
— Гаразд, гаразд... він казав вам, що ми знову почали зустрічатися?
— Йдеться про листопад 2013 року? — спитав Страйк, не міняючись в обличчі, хоча його мозок гарячково працював. Він розгорнув теку. Раніше Страйк уже звернув увагу на період між листопадом 2013 року і травнем 2014-го, коли дописи Кеа раптом стали нехарактерно бадьорими, а тоді провалилися у ще глибшу безодню люті та відчаю.
— Тобто він вам сказав? — спитала Кеа, і Страйк побачив на її обличчі проблиск надії.
— Ні, — відповів Страйк, звертаючись до відомостей, які зібрала Робін, — але саме у той час ви деактивували свій канал у ютубі, правильно? І твітили, що почуваєтеся щасливою... Так, — кивнув він, знайшовши роздруківки твітів, про які була мова, і розвернув сторінки до Кеа, щоб вона могла прочитати їх.
-------------------------------