Кеа Нівен @realPaperwhite
Прокинулася з дивним відчуттям. А тоді зрозуміла, що це я просто... щаслива?
-------------------------------
Кеа Нівен @realPaperwhite
Я так люблю вас, всі, кому нині важко. Я теж готова була убити себе. Боже, я б тоді стільки пропустила.
-------------------------------
На другому аркуші містилася низка твітів, зроблених за пів року потому, коли давній тон образи та пасивної агресії знову розлився її сторінкою, ніби пляма нафти.
-------------------------------
Кеа Нівен @realPaperwhite
Якщо знаєш, що людина крихка, і все одно її кидаєш — ти винний, коли вона розбивається.
-------------------------------
Кеа Нівен @realPaperwhite
Якщо одного дня ти прокинешся, а я — ні, не переймайся. Ми будемо саме там, де мали опинитися.
-------------------------------
— Ці твіти охоплюють період, коли ви з Джошем знову зустрічалися? — спитав Страйк.
Кеа, очі якої наповнилися сльозами, кивнула і повернула Страйку роздруківки.
— Як це допомагає вам дізнатися особу Аномії?
— Нас просто зацікавив той факт, що в цей період ви значно менше критикували Еді, а Аномія так само продовжував цькувати її.
— Так це тому, що я не Аномія, — прошепотіла Кеа. — Це правда. Я не вмію кодити, я б за створення тієї гри навіть взятися не змогла.
— Але ви в неї граєте? — спитав Страйк.
— Ні, нащо? Як гадаєте, як воно мені — бачити, як люди божеволіють за моїми ідеями? Просто... бачите серце отам, над вікном? — Вона показала на площу. — На номері шістнадцять?
— Ні, — зізнався Страйк.
— Але саме там у XVI сторіччі спалили відьму... — І Кеа переповіла Страйку історію про Марґарет Рід, серце якої вистрибнуло з грудей, і він нещиро погодився, що це цілком могло надихнути на створення такого персонажа, як Серцик.
— Отож, — кивнула Кеа. — Ну тобто Серцик же навіть чорний, ніби його опалило полум’я!
— Повернімося до тих шести місяців, коли ви зустрічалися з Джошем. Ви перестали писати назагал, що Еді сплагіатила ваші ідеї, бо Джош вас попросив цього не робити?
— Так, — тихо відповіла Кеа. — Він не хотів, щоб вона знала, що ми знову разом, бо знав, що вона сказиться, а їм ще доводилося разом працювати. Вона справді була дуже неврівноважена і на всіх тиснула. Вона значно старша за нього. Думаю, Джош її боявся. Ми від усіх ховалися, щоб ніхто не знав. Я навіть мамі не казала, бо знала, що вона розсердиться. Мама вважає, що я захворіла через Джоша, але життя до нього не зводиться. Я вже мала ці симптоми до зустрічі з ним. А стрес їх, вочевидь, посилив, — пошепки додала вона.
Зненацька Кеа схопилася за край столу.
— Вибачте, — видихнула вона. — Мені так паморочиться у голові! Все крутиться.
Вона заплющила очі; довгі вії торкнулися щоки. Страйк випив трохи пива. Кеа розплющила очі.
— Вибачте, — знову прошепотіла вона.
— Готові продовжувати? — спитав Страйк.
— Ем... так. Вже ж недовго лишилося?
— Зовсім трохи, — збрехав Страйк. — Отже, саме під час цього другого періоду ваших стосунків Джош визнав, що передав ваші ідеї Еді, правильно?
— Так, — кивнула Кеа. — Він визнав, що міг переповісти їй історію Марґарет Рід у той день на цвинтарі, коли вона буцімто раптом все придумала на рівному місці. І визнав, що Сороцюгу надихнули мої розповіді про птахів, які вміють говорити, а постать Дрека з отим великим дзьобом була взята просто з моїх малюнків.
— Які Джош показував Еді, правильно?
— Ну... ні, але, мабуть, він описував їй, що там було, — відповіла на це Кеа, — проте він погодився, що мій малюнок і те, як вона намалювала Дрека, досить-таки подібні. Але на той час вони вже робили на тій темі великі гроші, і Джош не хотів її засмучувати. Вона була на п’ять років старша за нього, — наголосила Кеа, — і страшенно владна. В якийсь момент Джош навіть пообіцяв, що згадає мене у титрах. Саме тоді вона влаштувала оту так звану спробу самогубства, — гірко додала Кеа, вчепившись у стіл так, ніби без цієї опори ризикувала просто не втриматися на стільці і впасти, — і Джош сказав, що ми маємо взяти паузу, бо боявся уявити, що вона зробить, якщо дізнається про нас.
Вона була страшна маніпуляторка... ви просто не уявляєте! Все те самогубство було суцільною виставою. Купа людей відчула, що там щось нечисто.
— Чому ви не розповіли всім, що Джош знову зустрічався з вами, коли вдруге з ним розсталися? — спитав Страйк. Це питання не давало йому спокою, адже така заява убила б одразу двох зайців: Кеа покарала б Еді Ледвелл і укріпила довіру до себе.
— Бо Джош сказав... сказав, що це не кінець, а тільки пауза, щоб її не сердити, що йому треба розібратися з мультфільмом, роботою, життям... От я і... мовчала.