— Тут дуже... — почав він, але Меделін прощалася з продавчинями, а тоді вийшла за одним із офіціантів до підсобного приміщення, і Страйк почув, як вона каже йому просто зібрати келихи й піти — витирати скляні шафки не треба, дівчата завтра зранку все зроблять.
На золотих мольбертах стояло чотири величезні фото моделей, які брали участь у рекламній кампанії «Скандалу». Чорношкіра жінка з довгими косами демонструвала золоті сережки, такі довгі, що вони аж торкалися її оголених плечей; руда дивилася на глядача крізь переплетені пальці, на кожному з яких було по сапфіровій каблучці; білявка прикривала одне око брошкою з рубінами; а Шарлотта споглядала його з усмішкою а-ля Мона Ліза на червоногарячих губах. На ній був важкий золотий чокер, усіяний неограненими смарагдами.
Меделін повернулася разом з офіціантами, кожен з яких ніс велику коробку з брудними келихами.
— Можеш іти, Але, — сказала вона охоронцю. — Я все замкну і поставлю на сигналізацію.
— Точно? — спитав той.
— Так. Іди, — придушеним голосом відповіла Меделін і вдарила по кнопці поруч із масивним дерев’яним столом у кутку. На вікна насунулися сталеві захисні жалюзі.
Страйк бачив, що Меделін добряче випила. Вона розпашілася, голос став трохи нечітким. Вона уперто уникала його погляду, аж поки не пішли всі офіціанти і охоронець. Коли нарешті вони лишилися за затуленими вікнами самі, Меделін розвернулася до нього.
— Я знала, що ти це зробиш.
— Що зроблю?
— Ти не міг прийти навіть на останні кілька хвилин.
— Фотограф ще не пішов.
— Та ти тільки себе послухай! — пронизливо зареготала Меделін. — За кого ти себе маєш? За свого батька?!
— Про що ти говориш?
— Якби сюди прийшов Джонні Рокбі, то так, преса билася б на смерть за нагоду зробити його фото. Чорт. Ти не такий знаменитий. Годі бундючитися.
— Суть у тому, що я не хочу жодних своїх фото у пресі, — спокійно пояснив Страйк. — Я багато разів казав тобі про це. Я не хочу, щоб мене впізнавали.
— А куди ділася твоя параноя щодо папараці, коли ти милувався з Шарлоттою Кемпбелл у темній арці? Вона тільки сьогодні розповідала мені, як сильно Яґо хоче втягнути тебе у процес їхнього розлучення...
— Як помічно з її боку, — Страйк і собі підвищив голос, розлютившись.
— ...і було б приємніше почути про це від тебе, а не дізнатися перед двадцятьма з гаком людьми посеред чортової презентації...
— Дідько, невже ти думаєш, що я її просив те робити?
— ...і робити вигляд, ніби я й була в курсі! Коли ти насправді порвав з нею?
— Я тобі вже казав, — відповів Страйк. — Скоро п’ять років...
— То чому Яґо на тебе визвірився?
— Бо він мене ненавидить до печінок.
— Шарлотта каже, що він знайшов ваші есемески.
— То були її есемески, якими вона хотіла відновити стосунки. Я про них не просив, — сказав Страйк.
— Ти і справді маєш себе за Джонні Рокбі, — нервово засміялася Меделін. — Жінки самі на тебе вішаються, і просити не треба, так?
— Ні, ти перша така.
Меделін схопила перше, що трапилося під руку (це була порожня дерев’яна скринька для прикрас), і жбурнула. Цілилася вона кепсько, і якби Страйк не перехопив «снаряд», скринька розбила б вітрину. Меделін почала наступати на нього.
— Ти не хочеш, щоб взагалі хтось знав про нас!
— Та мені байдуже, хто про нас знає.
— А Шарлотта каже інше!
— Коли до тебе нарешті дійде, що не можна вірити жодному слову з вуст Шарлотти Кемпбелл?
— А своїй безцінній Робін ти про нас сказав?
— Так, — відповів Страйк.
— До чи після того, як їй сказала Шарлотта? Бо за словами Шарлотти, Робін ця новина трошки шокувала!
— Алло! Прокинься! Шарлотта скаже будь-що, аби тільки спровокувати...
— Шарлотта сказала, що як ти справді прийдеш на мою презентацію, то це знак, що ти налаштований серйозно, бо раніше...
— Вона просто каламутить воду! Меделін, та чорт забирай!
— ...ти приховував всіх своїх подружок, відколи...
— Я тебе не приховую!
— То чого ти сховався в арці за три будинки, а мені збрехав, що запізнюєшся?
— Я щойно пояснив...
— Сподівався перестріти Шарлотту на виході?
— Та визначись уже, щоб тебе! З ким я тобі зраджую, з Шарлоттою чи з Роб...
— А може, з обома! Твій батько однією жінкою ніколи не...
— Ще раз згадаєш про мого батька, — і я піду геть.
Страйк і Меделін втупили одне в одного розлючені погляди, а велике фото Шарлотти у чокері зі смарагдами споглядало їх з легкою усмішкою на багряних вустах.