— Складається враження, ніби тобі думка Шарлотти про нас важливіша, ніж моя, — заявив Страйк. — Це тому я повинен був прийти до тебе на презентацію? Щоб довести Шарлотті, що ти мною крутиш, як хочеш?
— Ти не казав, що спав з К’ярою Портер!
— Що? — збентежився Страйк.
— Не розчув?
— А нахріна мені тобі розповідати про інтрижку на одну ніч?
— І не казав, що зустрічався з Елін Тофт!
— Господи Ісусе, але ж я не питав у тебе список колишніх...
— Я знайома з К’ярою та Елін!
Страйк відчув вібрацію у кишені і потягнувся по телефон.
— Не смій зараз відповідати! — загорлала Меделін, а він побачив, що це повідомлення від Робін.
А як звучав його чи її голос?
Страйк почав набирати відповідь.
— Ти що, не почув мене?
— Я почув, — холодно відповів він, не припиняючи писати.
Як і минулого разу. Дарт Вейдер. Мабуть, застосунок для зміни голосу.
Страйк сховав мобільний і звів очі. Меделін тяжко дихала, гнівний усміх паралізував їй губи.
— Що ти казала? — перепитав Страйк.
— Я казала, що Шарлотта була анм... — П’яній Меделін не одразу далося складне слово. — ...аномалією! Валентин розповів, що ви познайомились в універі! Я думала, слава і гроші тебе не цікавлять, а ти переспав з половиною відомих жінок Лондона!
— І як твоє твердження про те, що я такий зіркограй, співвідноситься з моїм небажанням фотографуватися з тобою?
— Може, так простіше обдурити чергову багату ідіотку, яка думатиме, що подобається тобі сама по собі, а не через гроші!
Страйк розвернувся і пішов до дверей.
— Корморане!
Але він уже прочинив масивні двері і вийшов під дощ.
— Корморане! — закричала Меделін.
У кишені знову завібрував телефон. Страйк дістав його і прочитав нове повідомлення від Робін. Екран покрився краплями. Страйк чув, що Меделін біжить слідом за ним на своїх шпильках; брязкотіла важка в’язка ключів.
Сумнівно, що це випадковий троль. Чи багато людей знає про листи у труні?
Страйк на ходу відповів:
Отож
За кілька секунд прийшло нове повідомлення від Робін.
Я дізналася дещо цікаве у грі, якщо тобі зручно розмовляти. Якщо ні, це почекає
Не встиг Страйк написати «цілком зручно», як з-за його спини почувся зойк, удар об землю і брязкіт металу. Він озирнувся: Меделін послизнулася і впала, і тепер лежала долілиць на мокрому тротуарі.
Страйк вилаявся і покульгав до неї. Меделін намагалася підвестися, але через зламаний підбор не могла. Схлипуючи, вона схопилася за простягнуту руку і дозволила себе підняти. Її зчесане коліно кровило.
— Ходи сюди, — сказав Страйк і завів її в іншу арку, а тоді повернувся по ключі. — Ти замкнула двері?
Меделін похитала головою, не припиняючи схлипувати.
— Корме, мені дуже шкода... дуже... Я не хотіла...
— Пропоную повернутися і замкнути двері, поки тебе не обікрали к бісовій мамі.
— Чекай...
Спершись на його руку, Меделін скинула туфлі. В сльозах, боса, значно менша тепер на зріст, вона дозволила провести себе до крамниці і спинилася тільки для того, щоб жбурнути фіолетові шпильки у смітник.
— Корме, мені так шкода, просто це такий стрес... Я сказала не те, що думаю, я чесно не хотіла...
Серед опівнічних оксамитів крамниці Меделін упала у крісло, сховала обличчя в долоні і розридалася. Страйк тяжко зітхнув і поклав ключі на скляну шафку, повну осяйних підвісок.
— Я колись брав у тебе хоч пенні? — спитав він, дивлячись на Меделін згори вниз. — Було таке, щоб я за себе не заплатив?
— Ніколи, ніколи... Я не знаю, нащо я те сказала... так мені казала Шарлотта... Я дізналася, що Джим мені зраджує, саме через есемески, — він купував їй подарунки на мої гроші... Вибач, вибач...
Меделін підняла на нього очі. Вона була гарна навіть із зіпсованою зачіскою і розмазаною тушшю.
— Треба промити коліно, — сказав Страйк.
Меделін підвелася і обійняла його. За мить чи дві він зробив те саме і поцілував її мокру маківку.
— Вибач, — повторила вона, сховавши обличчя у нього на грудях.
— Я не такий, як Джим.
— Знаю, — схлипнула Меделін. — Справді знаю. Не треба було пити стільки шампанського.
— Що справді не треба, то це слухати, що каже клята Шарлотта Кемпбелл, — з притиском відповів Страйк.
— Більше не буду... Сама знаю, що не слід було...
Страйк м’яко звільнився з її обіймів і зазирнув їй в обличчя.
— Піди промий рану. Я тимчасом подзвоню Робін. Це по роботі і не означає, що я з нею сплю.