— Я... я знаю, — крізь сльози розсміялася Меделін.
— Гаразд. Я стану отут біля дверей і буду робити вигляд, що я той твій охоронець.
Тягнучи носом, Меделін пішла до вбиральні в глибині крамниці. Страйк став у дверях так, щоб його добре бачили перехожі, і набрав Робін.
— Привіт, — сказала вона. — Воно могло й почекати.
— Все гаразд. Розповідай.
— Хробак-двадцять-вісім — тобто Зої — щойно розповіла, що вчора посварилася з Ясмін Везергед — це Серцелла — у модераторському каналі. Ясмін сказала щось типу «нападав точно не фанат, бо жоден фанат не поранив би Джоша». Зої розсердилася і спитала у Ясмін, чи та хоче сказати, що Еді заслужила на таку смерть. Хай там як, Зої багато всього наговорила мені про Ясмін і серед іншого обмовилася, що Ясмін і Аномія, на її думку, мають якийсь паралельний проект і заробляють на ньому.
— Справді?
— Наскільки я зрозуміла, вранці він так само у модераторському каналі поцікавився в Ясмін, який відсоток отримає. Ясмін не дала публічної відповіді, але Зої гадає, що вони перейшли у приватний канал.
Із вбиральні повернулася вмита Меделін. Вона послала Страйкові бліду усмішку, а тоді почала обходити шафки, перевіряючи замки.
— Дуже цікаво, — сказав Страйк. — Тобто зрештою не тільки Моргаус може знати, хто Аномія насправді.
— Знаю, — погодилася Робін. — І думаю, що можна викликати Ясмін на розмову у той самий спосіб, що й Тіма Ашкрофта.
— Прикинутись журналісткою?
— Саме так. Яка буцімто пише статтю про «Чорнильно-чорне серце». «Ви їх знали практично з самого початку» і все таке.
— Непогана ідея, — визнав Страйк. — Мені вже час іти, але пропоную все детально обговорити завтра.
— Чудово, — сказала Робін. — Завтра поговоримо.
Вона поклала слухавку, а Страйк розвернувся до Меделін, яка вже надягнула пальто.
— Треба викликати таксі, — сказав він, глянувши на її босі ноги.
— Вибач, — знову прошепотіла вона.
— Вибачив, — силувано всміхнувся Страйк.
Поки Меделін дзвонила до служби таксі, Страйк вийшов покурити. Цей вечір приніс цілу хвилю спогадів про життя з Шарлоттою; про крики й кидання речами, про спалахи нерозважливих ревнощів і звинувачення в усіх гріхах, які вона бачила у виконанні власних родичів. Різниця полягала у тому, що Шарлотту він, попри все, кохав. Без кохання така поведінка Страйка взагалі не приваблювала. Надворі дощило, а Страйк курив і мріяв опинитися за багато сотень миль від Бонд-стріт.
53
Вабить болото секретами, Поки не стрінеш змію...
Емілі Дікінсон
Ігрові чати за участі чотирьох модераторів «Гри Дрека»
<Відкрито новий приватний канал>
<20 травня 2015 17.38>
<Аномія запросив Моргаус>
Аномія: ми скучили за тобою, бвах
>
<Моргаус приєднався до каналу>
Моргаус: та що ти кажеш
Аномія: чесно
Аномія: Паперовобіла питає в людей, чи вони тебе не бачили, в режимі 24/7
Моргаус: я прийшов перевірити, чи зникли звідси ЛордДрек та Віліпечор, але бачу, що вони досі тут
>
Аномія: тут
Аномія: але до кінця Комікону їх не стане
Моргаус: бляха, та візьми і забань їх негайно
Аномія: у мене свій план
Моргаус: такий самий, як і твоє «розслідування»?
Аномія: клянуся, їх скоро не стане. Я над цим працюю
Моргаус: а в мене таке враження, що ти просто буцаєш банку вздовж вулиці
Моргаус: вони, бачте, «хороші модератори» і «зробили це просто для лулзів»
Аномія: це не так
>
>
Аномія: визнаю, ти був правий
Аномія: це довбані нацики
Моргаус: і як же сталося, що тебе спіткало таке прозріння?
Аномія: я змінив свою думку, і все
Моргаус: і дивовижним чином це збіглося з моїм проханням вибрати, вони чи я
Аномія: то й що, коли так? бляха, ти ж отримав те, чого хотів, ні?
>
Моргаус: ти, бляха, так нічого і не зрозумів?
>
Моргаус: таке враження, що тобі абсолютно чхати, нацисти вони чи ні
Аномія: а ти себе наче науковцем називаєш, га? То де в біса твої докази?
>
>
>
>
>
>
Аномія: дозволь вгадаю, ти там в іншому каналі розмовляєш з Паперовобілою
Моргаус: а коли й так, то що? Які в тебе претензії до мене і Паперовобілої?
Аномія: нема претензій, бвах
Моргаус: я підозрюю, що вона тобі просто подобається
Аномія: і звідки б це, бвах?