Паперовобіла: трясця, та мені начхати
>
Моргаус: це тільки на словах так легко
Паперовобіла: тобто ми не зможемо зустрітися чи поговорити у реалі?
>
>
>
>
Моргаус: ти підеш на Комікон двадцять четвертого?
>
>
Паперовобіла: піду, якщо ти підеш
Моргаус: я постараюся
>
Паперовобіла: <3 <3 <3 <3 <3
Паперовобіла: я тебе кохаю
Моргаус: я тебе теж кохаю
<Відкрито новий приватний канал>
<20 травня 2015 17.42>
<Чортик1 запросив Моргаус>
Чортик1: я хочу з тобою поговорити
>
<Моргаус приєднався до каналу>
Чортик1: я НЕ казав Паперовобілій, що ти маєш інвалідність, чесно
Чортик1: якщо вона від когось це дізналася, то від Аномії, а не від мене
Чортик1: розберися в ситуації, перш ніж відправляти мені такі листи, як той
>
Моргаус: неважливо
Чортик1: «неважливо»?
Моргаус: ти взагалі все пам’ятаєш, що кажеш людям?
Чортик1: та пішов ти
Чортик1: я шарю, на що ти натякаєш
>
Моргаус: я просто знаю, на що ти перетворюєшся після півпляшки горілки
Чортик1: жуй сраку
Чортик1: я їй точно ніколи не казав про твою інвалідність
>
Моргаус: ти це міг сказати непрямо, натяками
Чортик1: окей, тоді що саме я сказав?
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Моргаус: що сказав? Черговий блискучий дотеп про інвалідний візок
Чортик1: та бляха, вже цілий рік минув, я сто разів перед тобою вибачився
>
>
>
>
>
Моргаус: ти зробив єдине, що я прямим текстом просив тебе не робити
Моргаус: чорт, а я просто допомогти тобі хотів
Чортик1: не треба цього менторського тону
Моргаус: це не менторський тон, я всього лиш вряди-годи розмовляю з тобою як з дорослою людиною
Чортик1: вряди-годи? Тобто?
Чортик1: слухай, ти мене дуже підтримав з тією моєю сранню, я ніколи не хотів тебе якось образити чи завдати болю
Чортик1: я знаю, що був неправий і засмутив тебе, я по-всякому пробував вибачитися, але коли людина не читає твоїх листів і тут теж не розмовляє, помиритися просто нереально
Чортик1: але я чесно ніколи й нікому не казав про твою інвалідність
Чортик1: нащо мені таке робити?
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Моргаус: щоб зіпсувати мені стосунки з Паперовобілою?
Чортик1: оце тупо брехня як вона є
Чортик1: я зроду не бачив у тобі свого хлопця, якщо ти на це натякаєш
Чортик1: я просто хотів, щоб ти був моїм другом
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Моргаус: я був твоїм другом
Моргаус: але ти зрадив мою довіру
Моргаус: я мав купу причин не хотіти, щоб хтось знав про мою участь у створенні цієї клятої гри
Моргаус: і мені не треба, щоб п’яна шістнадцятилітка ходила й розкидалася натяками, думаючи, що вона всратися яка дотепна
Чортик1: я ж вибачився, що мені ще зробити
Моргаус: нічого
<Чортик1 вийшов з каналу>
<Моргаус вийшов з каналу>
<Приватний канал закрито>
54
...тільки масок цілі зграї,
Безтілесні і безкровні бліді маски,
Постаті, що вітер розвіває...
Крістіна Россетті,
«Світ будівельника замків»
На ранок після презентації Меделін Страйк і Робін зустрілися в офісі і вирішили, що коли вони вже поклопоталися про створення сайту і облікового запису Венеції Голл у твіттері, треба не втрачати нагоди і скористатися її послугами, щоб поговорити з Ясмін Везергед. Робін трішки переробила шапку сторінки Венеції, зробивши більший акцент на її досягненнях у журналістиці, і три години присвятила написанню кількох статей про «Чорнильно-чорне серце» від імені Венеції на сайті «Medium.com».
— Це така халтура, — пізніше поскаржилася вона Страйкові по телефону. Йому довелося вирушити на Слоун-сквер, де Спритник знову обідав у «Ботаніку». — Я просто скомпілювала їх із інших статей.
— Хіба на медіумі не пишуть всі, кому не ліньки?
— Так, але ж Венеція буцімто справжня журналістка.