Выбрать главу

Після другого коктейлю розмова звернула на більш особисті теми. Страйк — позашлюбний син рок-зірки, який бачив батька двічі за своє життя — розповів, що одна з його зведених сестер, Прюденс, просить про зустріч.

— А що їй треба? — спитала Робін. Вона знала, що батько Страйка був тричі одружений, а її партнер народився після короткого зв’язку з жінкою, яку у пресі здебільшого величали «суперґрупі», але про решту його родинного древа мала туманне уявлення.

— Вона теж позашлюбна, — пояснив Страйк. — На кілька років молодша за мене. Її мама — ота акторка... Ліндсі Фентроуп? Така... змішаної раси? Де тільки не знімалася — в «Іст-Ендцях», у «Суто англійському вбивстві»...

— А ти хочеш із нею спілкуватися?

— Сам не знаю, — зізнався Страйк. — Просто здається, що мені родичів уже вистачає з головою. Вона ще й психотерапевтка.

— Якого штибу?

— Юнгіанка.

Сторожкий, неприязний вираз на обличчі Страйка викликав у Робін сміх.

— А що поганого у психотерапевтах-юнгіанцях?

— Та не знаю... За повідомленнями вона наче й нічого, але...

Поки Страйк добирав слова, його погляд спинився на бронзовому панно за спиною Робін, де Зевс у подобі лебедя оволодівав оголеною Ледою.

— ...власне, вона сказала, що їй теж непросто було змиритися з таким батьком. Та коли я дізнався про її професію...

Страйк не закінчив фрази і знову приклався до склянки з бурбоном.

— Гадаєш, вона з тобою нещира?

— Та не те щоби нещира... — Страйк зітхнув. — Мені вистачило в житті психологів, які розказували, чому я такий, який є, і як це пов’язано з моєю так званою сім’єю. В одному повідомленні Прюденс обмовилася, що вона «зцілилася», коли пробачила Рокбі... Так. Досить, — раптом обірвав себе Страйк, — день народження у тебе, про твоїх рідних і будемо розмовляти. Хто твій батько за професією? Ти мені ніколи не розповідала.

— Серйозно? — аж трохи здивувалася Робін. — Він професор у галузі лікування, розведення й розмноження овець...

Страйк похлинувся коктейлем.

— Що тут смішного? — підняла брови Робін.

— Вибач, — озвався Страйк, одночасно кашляючи й сміючись. — Я просто не чекав такого.

— Він великий авторитет у вівчарстві, щоб ти знав, — удавано образилася Робін.

— Професор лікування, розведення... як там далі?

— Лікування, розведення та розмноження овець... От чого ти іржеш? — спитала Робін, коли Страйк знову зайшовся реготом.

— Не знаю, оце «розведення та розмноження» якось смішно звучить, — відповів Страйк. — Ще й овець.

— Він має довжелезний список наукових звань і ступенів, щоб ти знав. Я в дитинстві рахувала літери в усіх тих скороченнях, так їх там сорок шість.

— Нічого собі, — сказав Страйк, ковтнув бурбону і спробував прибрати серйозного вигляду. — То як так вийшло, що він зацікавився вівцями? Це в нього завжди було, чи якось був поклав око на якусь вівцю, і...

— Страйку, він із вівцями не злягається.

Детектив так зареготав, що них почали озиратися.

— Його старший брат мав овечу ферму, тато почав вивчати ветеринарну справу у Даремі і спеціалізувався саме на... Ану годі мені тут іржати! Під його редакцією журнал виходить!

— Що, теж про овець?

— Так. Називається «Вівчарство», — відповіла Робін, — і ні, там немає розворотів з вівцею місяця.

Цього разу регіт Страйка почув цілий бар.

— Та тихше ти, — цитьнула Робін, розуміючи, що на них всі дивляться. — Щоб нас іще в цей бар перестали пускати?

— Але ж нас наче не вигнали з «Американського бару»?

Страйк погано пам’ятав, що саме сталося після того, як він ударив підозрюваного у готелі «Стаффорд». Він не був п’яний, просто осліпнув від власного гніву.

— Вони не казали більше не приходити, але побачиш, як тебе там зустрінуть, якщо повернешся, — відповіла Робін, виловлюючи останню оливку з тареля, який їм подали до напоїв. Страйк сам-один поїв всі чипси.

— Батько Шарлотти розводив овець, — мовив Страйк, і Робін відчула спалах цікавості, як завжди, коли мова заходила про його колишню наречену, — а траплялося це украй рідко.

— Справді?

— Так, в Аррані, — сказав Страйк. — Він там тримав величезний будинок разом із третьою дружиною. Такі собі фермери-аматори. Мабуть, їм частину податків за те списували. Такі були злі тварюки з виду — я овець маю на увазі... забув породу. Самі чорно-білі, роги отакенні, очиська жовті.