Моргаус: дізнаємося, коли в новинах назвуть ім’я постраждалого
Паперовобіла: а як його звати насправді?
Моргаус: що менше ти знатимеш, то краще. І поки ти не спитала – те саме стосується особи Аномії
Моргаус: сьогодні ввечері я покину гру. Я не хочу тут бути, і тобі теж слід тікати. А тоді я обміркую, як діяти далі. Поліція, мабуть, подумає, що я псих, але я маю поговорити з ними
Паперовобіла: ти не можеш піти
Паперовобіла: якщо все це правда
Паперовобіла: і Аномія вирішить, що ти пішов через те, що його підозрюєш, ти будеш наступним. Він знає про тебе все. Він знає, де ти живеш
Моргаус: байдуже
Паперовобіла: гаразд, а до МЕНЕ тобі теж байдуже?
Моргаус: звісно, не байдуже. Нащо ти таке кажеш?
Паперовобіла: бо Аномія теж знає, хто я
Моргаус: що? звідки?
Паперовобіла: я утнула дурість
Моргаус: ти маєш на увазі те фото, що ти йому послала?
Паперовобіла: то була друга дурість
Паперовобіла: першою дурницею було те, що в реєстраційному імейлі є моє справжнє ім’я
Моргаус: бляха, так і знав Моргаус: так бляха і знав, що він знає, хто ти
Моргаус: курва
>
Паперовобіла: так, пропоную поглянути на це тверезо
Паперовобіла: задумайся на хвильку, що ти зараз стверджуєш
Паперовобіла: ти давно знаєш цю людину, ця людина любить «Чорнильно-чорне серце»
Паперовобіла: ти щиро віриш, що він міг напасти на Ледвелл та Блея?
Паперовобіла: ти серйозно гадаєш, що він міг штовхнути когось під електричку?
>
Моргаус: це саме та розмова, яку я постійно прокручую у голові
Моргаус: я більшість часу відповідав на ці питання «ні», але коли ставало все важче це робити, а тоді я побачив новини, побачив, що він забанив Віліпечора та ЛордДрека, і сказав: «бляха, це точно він. Це все зробив він».
>
Паперовобіла: Ти не можеш покинути гру так, щоб він не вирішив, що ти тепер підеш у поліцію.
Моргаус: Так, ти права. Якщо я піду, він точно щось запідозрить.
Паперовобіла: Тобі треба показати, що ти страшенно радий, бо він нарешті позбувся Віліпечора та ЛордДрека, і задобрювати його, поки ми не вирішимо, що робити.
Моргаус: А як бути, коли в новинах скажуть справжнє ім’я Віліпечора, і він знатиме, що я в курсі, хто то?
>
Паперовобіла: прикинься, ніби ти вважаєш це нещасним випадком. Просто хтось випадково його зіштовхнув
Паперовобіла: ти скажи, що хлоп, мабуть, розсердив іще когось
>
Паперовобіла: Слухай, я розумію, ти думаєш, що я боягузка
Паперовобіла: ти хотів розповісти поліції про те досьє, яке підсунули нам ЛордДрек та Віліпечор, а я тебе відмовила
Паперовобіла: я тоді налякалася до смерті
Паперовобіла: але тепер все значно гірше
Паперовобіла: ми дозволили цьому статися, ми не пішли до поліції
>
Моргаус: така іронія
Моргаус: я б подзвонив у поліцію і надав інформацію анонімно, але через мою дикцію вони вирішать, що я п’яний чи приколююся
Паперовобіла: це дуже сумна іронія
Моргаус: мабуть, я міг би написати листа
Моргаус: але чи вони сприймуть його серйозно?
>
Паперовобіла: я могла б зробити анонімний дзвінок, тільки скажи мені його справжнє ім’я
Моргаус: я боюся. Якщо Аномія дізнається, що на нього вказала жінка, він зрозуміє, що то була ти. А оскільки він знає твоє ім’я, то зможе дізнатися, де ти живеш
>
Моргаус: я у всьому винний
Паперовобіла: чому це?
Моргаус: А хіба не я допоміг йому збудувати цю кляту імперію?
Паперовобіла: Вікасе, будь ласка, не кидай мене тут саму
Паперовобіла: краще почекаймо і дізнаємося, чи це справді був Віліпечор
Моргаус: а якщо виявиться, що це він?
Паперовобіла: тоді треба буде скласти план
Паперовобіла: але щоб ти більше не смів панікувати і ховатися, якщо нам буде треба зустрітися
Моргаус: гаразд
Паперовобіла: обіцяєш?
>
Моргаус: обіцяю
59
Передчуття — довга тінь на землі,
Що вказує: сонце уже в імлі.
І часом від нього здригнеться трава:
Чи темінь ще не пройшла, бува?
Емілі Дікінсон
Переклад Наталі Тучинської