Выбрать главу

Баффілапуся: привіт, Аноміє!

 

— Підлизуюся, — пояснила Робін Страйкові. — Якщо поводитися дружньо, Аномія не приглядатиметься до мене і не присилатиме посіпак, коли я не рухаюся у грі...

Тоді вона написала Мідж та Натлі повідомлення: Аномія у грі, маєш об’єкт перед очима? — а тоді перемкнулася на екран, де Аномія продовжував говорити:

 

Аномія: Моргауса не видно?

ДрекНудикує: ні

ДрекНудикує: час звільнити лінивого негідника

Аномія: лол

ДрекНудикує: я вмію кодити, буду замість нього

Аномія: спершу муситимеш пройти мій тест

Аномія: власне, я шукаю заміну

Аномія: заміну ЛордДреку та Віліпечору

 

— Що за чорт? — вголос спитала Робін. Але поставити питання у грі не встигла, бо інші кинулися робити це за неї.

 

Сороцюга?: а що, вони пішли?

ДжеммаВурді: щоооооо?

СерцикСерціСерць: омг, що сталося?

Аномія: їх звільнено

 

— Страйку, ти тільки подивись на це, — сказала Робін, пересідаючи до нього на диван. — Аномія позбувся АордДрека та Віліпечора.

 

ЧЧСНа8іки: омфг, а за що ти їх вигнав?

Паперовоякась: чорт, що вони вже зробити/?

ДрекНудикує: бвах, захіба ти їх вигнав?

Аномія: бо це була пара бриднюків

Аномія: і нехай ця історія стане вам уроком

 

Над екраном гри одночасно спливло два повідомлення:

 

Кард’ю у пабі, набирає на телефоні

Пірса не бачу він удома

 

Робін свайпнула повідомлення геть, щоб далі спостерігати за Аномією, який звертався до інших гравців.

 

ДрЗкоман: але вони були прикольні

Аномія: вони вирішили, що можуть обдурити Ігромайстра

Аномія: але Ігромайстер знає все

Самотинна: лол, та звідки тобі все знати?

Аномія: я по всіх вас розставив жучки

 

— «Розставив жучки», — повторив Страйк. — Хто останнім часом говорив про жучки?

— Ти, — нагадала Робін. — Ти казав, що коли Ґус Апкотт — Аномія, він мав поставити жучки на верхньому поверсі свого будинку.

— Ні, — відказав Страйк, який саме згадав. — Це був тип із твіттера.

Учень Лепіна.

— А, цей, — спохмурніла Робін. — Паскудний персонаж. Весь час десь вилазить. І ще отой, Юліус-буцімто-Евола, такий самий, якщо не гірший... Я не буду вимикати гру. Раптом з’явиться Хробак-двадцять-вісім — зможу спитати у неї, що сталося з ЛордДреком та Віліпечором.

Вона повернулася у крісло, поставила телефон до лампи і взяла свій недоїдений фіш-енд-чипс. У цей момент з квартири на поверх вище загупали баси. Робін звела очі до стелі.

— У тебе в квартирі теж шумно?

— Так, — відповів Страйк, відкриваючи нову банку «Теннентса», — але я звик. Ти можеш купити беруші.

Робін не відповіла. Вона ніколи не затуляла вуха вночі — ні навушниками, ні берушами — бо боялася не почути, як хтось ходить поруч у темряві.

— Останнім часом у Аномії не так багато інсайдерської інформації про «Чорнильно-чорне серце», ти помітила? — спитав Страйк.

— Можливо, там немає чого дізнаватися, — відповіла Робін. — Не думаю, що «Маверик» зараз активно працюють над фільмом чи готові ділитися відомостями. Адже Джош досі у шпиталі.

— Цілком, — погодився Страйк. — Інший варіант — що після смерті Еді його джерело інформації закрилося.

— Втім, Аномія як тільки не ганить Ґранта та Гізер, — нагадала Робін.

— «Хруня» та «Поросну», так, — кивнув Страйк. — Але все, що він про них знає, запросто можна взяти зі сторінки Гізер на «Фейсбуці». Власне, я перевіряв — там не мовиться тільки про вовчанку у колишньої дружини Ґранта...

— Тут Хробак-двадцять-вісім, — раптом сказала Робін, втупивши очі у гру. — Почекай, я спитаю, що сталося...

Поки Робін друкувала, Страйк витягнув куксу, стараючись не кривити обличчя.

— Вона гадає, що Аномія позбувся їх, щоб не сердити Моргауса, — повідомила Робін, прочитавши відповідь Хробака-двадцять-вісім.

— Як думаєш, Моргаус підозрював, що вони альт-райти? — спитав Страйк, якому закортіло покурити, але зовсім не хотілося знову мати справу зі сходами на вулицю.

— Можливо... Можеш просто тут курити, я не проти, — додала Робін; вона помітила, що Страйк несвідомо тягнеться до кишені, — тільки вікно прочини, гаразд?

— Дяка, — відповів Страйк. Він зіп’явся на ноги і зробив, як вона попросила, а за попільничку взяв порожню банку з-під пива. Глянувши вниз, він відзначив, що Блекгорс-Роуд — велелюдна та добре освітлена вулиця, однак багатоквартирні будинки — то завжди ризик. З іншого боку, Робін тільки сьогодні переїхала сюди; якщо хтось захоче помститися агенції за гадане стеження, знайти її буде непросто.