Я думала, що це скоро заспокоїться, але ставало тільки гірше. Ви навіть не... це щось страшне... Аномія виклав в інтернет фотографію моєї квартири. Він переконав людей, що я займалася проституцією від бідності. Він виклав фото моєї покійної матері і заявив, що я набрехала про її смерть. І фандом йому вірить, і вони нападають на мене за речі, яких я не робила, не казала, не думала.
Але він також знає реальні факти про мене, про які не мав би знати. Торік, — сказала Еді, і Робін побачила, як її пальці на ручці дорогої сумки затремтіли, — я спробувала укоротити собі віку.
— Це дуже... — почала Робін, але Еді нетерпляче відмахнулася: вочевидь, співчуття вона не потребувала.
— Про це не знав майже ніхто, але Аномія дізнався навіть до того, як про госпіталізацію написали в газетах; він навіть знав, у яку лікарню мене поклали. Він написав твіт, сказав, що я прикидаюся, бо хочу, щоб фанати мене пожаліли.
Хай там як, минулої неділі, — провадила Еді непевним голосом, — Джош... це з ним ми створили «Чорнильно-чорне серце»... як я й казала, ми були... разом, але розійшлися, але так само робимо серіал... Джош подзвонив мені і сказав, що ходить чутка, ніби Аномія — це я. Нібито я сама нападаю на себе в інтернеті і вигадую казна-що, щоб отримати увагу та співчуття. Я спитала: «Це хто таке каже?» А він відповів: «Та чутки ходять». І попросив мене прямо сказати йому, що це неправда. Я сказала: «Та як ти взагалі міг таке подумати, уявити хоч на мить, що така прутня може бути правдою?».
Голос Еді піднісся майже до крику.
— Я поклала слухавку, він знову подзвонив, ми знову посварилися, минуло два тижні, він досі вірить у цю прутню, і я не можу переконати його, що...
У двері постукали.
— Так? — озвалася Робін.
— Хтось хоче кави? — спитала Пат, привідчинивши двері й переводячи погляд з Робін на Еді. Робін зрозуміла, що Пат почула підвищений голос Еді і хоче переконатися, чи все гаразд.
— Дякую, Пат, мені не треба, — сказала вона. — А вам, Еді?
— Мені... дякую, не треба, — відповіла Еді, і Пат знову зачинила двері.
— Отже, позавчора, — підсумувала Еді, — ми з Джошем знову поговорили по телефону, і цього разу він сказав, що має ціле досьє з «доказами»... — Еді жестом показала лапки, — які доводять, що я насправді Аномія.
— І це... — почала Робін, показуючи на сумочку у Еді на колінах, де містилася картонна тека.
— Ні, це просто твіти Аномії про мене... Я не думаю, що те чортове досьє взагалі існує. Я спитала у Джоша, де він його взяв. Він відмовився казати. Він був обкурений, — додала Еді, — він багато курить. Я знову поклала слухавку. Вчора я цілий день просто... просто бігала з кутка у куток, і... Які, курва, можуть бути докази, що Аномія — це я! Курва, та це смішно!
Її голос знову піднісся й зламався. Із бурштинових очей полилися сльози; витираючи їх, Еді розмазала підводку сірими патьоками по щоках та скронях.
— Мій хлопець пішов на роботу, а я... я була в такому відчаї, а тоді подумала, що є тільки один спосіб це зупинити. Я маю встановити справжню особу Аномії. І гадаю, я знаю, хто це.
Його звати Себ Монтґомсрі. Він вчився разом із Джошем у школі мистецтв. Джоша вигнали, але вони лишилися друзями. Себ допомагав нам з анімацією у перших серіях «Чорнильно-чорного серця». Він непоганий аніматор, але ми зрозуміли, що можемо обійтися без нього, і я знаю, що коли у нас з’явилися фанати, він дуже образився. Я справді ніколи не любила Себа, але я не примушувала Джоша його виганяти, він просто перестав бути нам потрібним.
Себ і Джош досі дружать, а Джош розповідає ну просто все, взагалі не фільтрує, що каже, особливо коли п’яний чи накурений — а він весь час такий — і саме тому Себ, мабуть, знає про мене всі ті особисті речі, які знає Аномія. Але справжній доказ, — вимовила Еді і так вчепилася у сумку, що побіліли кісточки, — це те, що Аномії відома річ, яку я казала тільки Себу. Розумієте, у серіалі є ще один персонаж...
Робін щиро співчувала своїй непроханій гості, але потай глянула на годинник. Хвилини спливали, а їй ще дивитися квартиру в Актоні.
— ...її звати Паперовобіла, вона привид і робить купу біди... але це між іншим... важливо те, що якось сказала Себові у пабі, що списала персонажа з колишньої сусідки. Минув місяць, і Аномія написав про це у твіттері, назвавши ім’я сусідки.
Я подзвонила Себу і спитала: «Хто тобі розповів про Паперовобілу та Шерісу?» Він прикинувся, ніби не пам’ятає, що почув це від мене.