— Ні, — відповіла Робін.
— Це найбільший торговельний центр в Європі. Уявляєте, що там за паркінг? Ми зібрали дані з камер спостереження. Більше тисячі машин, купа людей з телефонами. Ми відібрали всі номерні знаки, всіх людей з телефонами і почали те все просіювати.
За п’ять днів телефон знову ввімкнули на десять хвилин, тоді вимкнули. Сигнал простежили до поля у Кенті. Камер там немає, але ми зняли дані з найближчої — щоправда, вона геть не близько. Почали перевіряти номерні знаки машин, які заїжджали в ті місця чи покидали їх, плюс пішоходів і велосипедистів, намагалися знайти збіги з «Вестфілдом». Марудна робота, можете собі уявити.
— Ця людина досить ретельно вибирала місця, де вмикала телефон, — сказала Робін.
— Дуже ретельно, — погодився Мерфі. — Ускладнював нам життя як міг. Збігів між двома локаціями ми не знайшли. Нащо він вмикав телефон — гадки не мали. Здавалося б, розумніше його не чіпати. Він нікому не дзвонив, тож ми вирішили, що убивцю цікавила інформація, яка там містилася.
— Ви знаєте, що Еді записувала у телефон ідеї для свого мультфільму? — спитала Робін.
— Так, Блей нам сказав про це, — кивнув Мерфі. — Хай там що, три тижні тому біля ставка у Ріттлі пізно вночі з машини вийшов чоловік із шарфом на обличчі і щось жбурнув у воду. Його побачив з вікна підліток, який потай курив, поки батьки спали. Побачене зацікавило малого, тож він заліз у ставок, знайшов там айфон і поніс додому. За годину малому спадає на думку, що це якась мутна історія, тож він іде до батьків і розповідає їм, що бачив. Мати несе айфон у місцевий відділок поліції. Місцеві зв’язуються з нами, наші спеціалісти беруться до справи — сама розумієш, телефон ніч пролежав у ставку, завдання непросте — і після всіх процедур ми встановлюємо, що він точно належав Ледвелл.
У потрібний нам час камери спостереження зафіксували, як у ті місця заїхав, а тоді виїхав «форд фієста». Ми повернулися до записів із «Вестфілду» і виявили...
— «Форд фієсту» з номерним знаком на CBS, — сказала Робін. Мерфі так різко глянув на неї, що Робін гукнула:
— Світлофор!
Було лячно, що він зараз вріжеться у машину навпроти. Мерфі збавив швидкість і спитав:
— Звідки?..
— Я бачила його у тій машині, — відповіла Робін, в думках якої раптом настав цілковитий хаос. Її спіткали потрясіння, замішання і дивне, хворобливе відчуття... чого? Невіри? Розчарування? — Запам’ятала літери на номерному знаку.
— Бо як американський канал новин? — спитав Мерфі.
— Так, — збрехала Робін. — Не хвилюйтеся, я не дзвонитиму журналістам.
А що з телефоном Блея? Ним він теж користувався?
— Ні, його не вмикали, відколи забрали. Ми припускаємо, що Ормонд тримає його вдома, якщо не встиг кудись викинути раніше. Прочесали ставок у Ріттлі, але нічого не знайшли.
— Я тільки вчора ввечері бачила його, — вдруге за ранок сказала Робін, яку термосили хвилі скептицизму.
— Де?
— У мистецькій резиденції Норт-Ґров. Намагався щось забрати в одного з резидентів.
— Справді? Що саме?
— Точно не знаю. Мабуть, якийсь малюнок Еді. Я... я в це не вірю. Не знаю, чому саме, але, мабуть...
Вона не закінчила речення, але Мерфі вловив напрям її думки.
— Партнер людини завжди перший підозрюваний. Це ж ви помітили в неї на шиї синці.
— Хіба Ормонд не займався з прогульницею, коли Еді було вбито?
— Він поїхав, а прогульниці сказав тримати язика за зубами, бо буде ще тиждень відпрацьовувати.
— Боже... тобто він знав про місце зустрічі?
— Так. Строго конфіденційно додам: ми маємо причини вважати, що Ормонд поставив на її телефон маячок, і вона про це знала. Сам телефон розблокувати поки не змогли. «Еппл» відмовляються співпрацювати, посилаються на цивільні свободи. Але Ормонд знає пароль, якщо двічі вмикав його.
— Його арештовують сьогодні?
— Так. Він поїхав на роботу як зазвичай. Плануємо перехопити його після школи. Затримувати людину на очах у купи дітей не надто розумно. Ми не хочемо зайвої уваги преси, принаймні поки не доправимо його на допит.
Тож це був Філіп Ормонд: колишній поліціянт, нинішній вчитель, який мав захистити Еді від погроз та цькування. Ревнивець, який пішов слідом за нею на зустріч із колишнім хлопцем, зарізав обох і забрав телефони... Звісно, дещо така версія прояснювала. Зокрема, звідки убивця точно знав, де шукати Еді, чому він користувався телефоном тільки там, де його буде найважче засікти (адже Ормонд сам працював у поліції) — і ще Ормондову неймовірно детальну обізнаність щодо двох нових персонажів для фільму, про яку розповідала Ясмін.