Мерфі почав розпитувати, які у Робін плани на відпустку. Робін зібралася на думці і змогла розповісти, що на Новий рік вчилася кататися на лижах. Розмова хіба трохи зачіпала особисті теми, але була невимушена та приємна. Мерфі розсмішив Робін оповіддю про те, як його друг повів дівчину на суху гірськолижну трасу, щоб справити враження, і оконфузився. Мерфі жодним словом не згадав своє запрошення випити і нічим не змусив почуватися незручно поруч із ним у замкненому просторі; за це Робін була вдячна.
Вже близько була Блекгорс-Роуд, де Робін мешкала, аж раптом вона сказала, перейшовши на «ти» і сама здивувавшись такій сміливості:
— Слухай, коли ти мене тоді запрошував у бар... я повелася так... так... Це все тому, що я не звикла до подібних запрошень.
— Як таке можливо? — спитав Мерфі, не зводячи очей з дороги.
— Я нещодавно розлучилася... власне, рік тому... а з тим чоловіком була, відколи мені минуло сімнадцять років, — пояснила Робін. — Тож я трошки... не розумію натяків.
— А, — кивнув Мерфі. — Я сам три роки тому розлучився.
Робін стало цікаво, скільки йому років. Мабуть, зовсім трохи старший за неї.
— У тебе є діти? — спитала вона.
— Ні. Колишня дружина їх не хотіла.
— О, — промовила Робін.
— А в тебе?
— Теж немає.
Вони мовчали, поки зупинилися під її під’їздом. Робін взяла сумку і поклала руку на ручку дверцят, коли Мерфі порушив тишу:
— То... а якщо тобі подзвоню і знову запрошу випити разом, як повернуся з Іспанії?
Робін почула в голові голос Ільзи: «Ви просто вип’єте разом. Ніхто не каже, що треба одразу лягати з ним у ліжко». Перед очима промайнув образ Меделін Курсон-Майлз.
— Е... — вимовила Робін; серце шалено калатало. — Так, гаразд. Було б чудово.
Вона гадала, що Мерфі зрадіє, але натомість він ніби напружився.
— Гаразд. — Він почухав носа, а тоді додав: — Тільки я спершу маю тебе попередити. Заведено казати «сходимо в бар, вип’ємо разом», знаєш? Але... але я алкоголік.
— О, — знову зронила Робін.
— Не вживаю спиртного два роки і дев’ять місяців, — провадив Мерфі. — Якщо поруч хтось п’є, мене це не турбує, але я мусив про це сказати. Це правило Товариства анонімних алкоголіків.
— Ну, для мене це нічого не... Тобто дякую, що попередив, — відповіла Робін. — Я все одно не проти з тобою кудись сходити. І дякую, що підвіз додому, це було дуже люб’язно.
Тепер Мерфі виглядав веселішим.
— Та я залюбки. А тепер поїду пакувати речі.
— Так... гарно тобі відпочити в Іспанії!
Робін вийшла з машини. Синя «тойота» зрушила з місця, Мерфі підняв руку, прощаючись, а Робін помахала у відповідь, досі дивуючись сама собі. Ранок і справді вийшов насичений.
Вона відімкнула двері квартири, коли задзвонив мобільний.
— Привіт, — сказав Страйк. — Пропозиція з диваном досі в силі?
— Так, звісно, — відповіла здивована і потішена Робін, заходячи всередину і ногою зачиняючи по собі двері. — Як там Пат?
— Бурчить — страшне. Довіз її додому, сказав терміново сходити до лікаря. Її ж шмат дверей у спину вдарив. Видно, що їй боляче, раптом якась тріщина чи що. Пат послала мене в сраку, хоч і трохи інакшими словами. Мабуть, думає, що я вважаю її надто старою і нездатною витримати дверний наліт.
— Страйку, — мовила Робін, — я щойно дещо дізналася. Філіпа Ормонда збираються арештувати за вбивство.
Після цих слів запала мовчанка. Робін зайшла до кухні і поклала сумку на стіл.
— Ормонда? — нарешті перепитав Страйк.
— Так, — відповіла Робін, ставлячи чайник. Вона переказала, як вмикався та вимикався телефон Еді, і що Ормонда бачили у Ріттлі.
Нова довга пауза.
— Що ж, — нарешті сказав Страйк, — я розумію, чому вони вирішили, що взяли свого вбивцю, але в мене лишаються питання.
Робін відчула дивне полегшення. Попередивши, що буде після шостої, бо треба купити собі деякі необхідні речі, Страйк поклав слухавку.
73
Суперник мій готує підступ —
То й що? Ті каверзи пусті.
Ним гребую: бо знаю, кому належить приз.
Мей Кендалл,
«Остання вистава»
Ігрові чати за участі чотирьох модераторів «Гри Дрека»
<Модераторський канал>
<5 червня 2015 15.58>
<ДрекНудикує, Аномія>
<Моргаус приєднався до каналу>
ДрекНудикує: привіт, Моргаусе!
Моргаус: привіт
ДрекНудикує: ти тут нечасто буваєш вдень
Аномія: він зайнята людина