— Ще пів години має постояти, — відповіла Робін. Вона завагалася, а тоді спитала: — Кому ти сказав, що я прибиральниця?
— Меделін, — сказав Страйк. Сил брехати вже не було. — Вона запрошувала мене пожити в неї, але я сказав, що поїду до готелю. Так було простіше.
Ця інформація дуже зацікавила Робін, але вона далі мішала соус, сподіваючись почути більше, але не збираючись питати. Однак Страйк тему не продовжив, тож Робін зменшила вогонь під гусятницею і вони повернулися до вітальні.
Поки Робін зайшла у гру і віталася з гравцями, щоб Баффілапуся не стояла як стовп, Страйк розгорнув записник і переглянув свої нотатки щодо інтерв’ю, яке Робін взяла у Пеза.
— Ти справді класно попрацювала з Пірсом, — сказав він.
— Та досить, — закотила очі Робін, саме доливаючи їм обом вина, — дивись не перестарайся.
— Сподіваюся, ти помітила, що він за багатьма пунктами підходить під профіль Аномії? Багато знає про бітлів, не любить котів...
— Але це тільки здогад...
— ...сидить із хворим батьком, також знає, як непоміченим потрапити на цвинтар...
— Так, знаю, але...
— ...також скидається на те, що вони з Еді спільно щось розробляли, а тоді вона покинула його напризволяще заради Джоша і вже разом з ним зробила хіт. Привід для серйозної образи.
— Не обов’язково Еді кинула його напризволяще, — заперечила Робін. — Можливо, вона вирішила, що з Пезом нічого не вийде. Просто передумала. Також вони посварилися через Тіма. Підозрюю, після цього співпраця вже не складалася.
— Можливо, Пез сприймає це інакше. Але ти не думаєш, що він Аномія, так? — уточнив Страйк, пильно спостерігаючи за реакцією Робін.
— Ну... — завагалася вона, — умінь, щоб створити гру, у нього вистачає, але це ми і так знали. Не знаю... якось я не відчула такого.
Виявивши чудеса самоконтролю, Страйк утримався від очевидних у такій ситуації сороміцьких зауважень.
— Я хочу сказати, — провадила Робін, яка, на щастя, не помітила напруженого виразу обличчя Страйка, — що Аномія жорстокий, аж до садизму. Від Пеза такого враження немає. Він справді може бути безсоромним — я тобі розказувала про те, що він намалював у кімнаті Джоша та Еді — і він дуже агресивно повівся з фанаткою «Чорнильно-чорного серця», яка прийшла на наші заняття з малювання «насолодитися атмосферою»... щось таке вона сказала. Та дівчина і справді поводилася неприємно, — додала Робін, пригубивши вино, — але приводу аж для такої грубості не давала. Виглядало, що Ясмін Везергед теж його боїться. Я можу уявити, як він жартує про зайву вагу. Пез із таких. Та якщо не брати до уваги хворобу батька, з якою, мабуть, дуже непросто, у мене склалося враження, що Пез має цілком успішне життя. Він подобається жінкам. Він знайшов собі підхоже житло. І він має роботу, хоч і не таку стабільну, як сам хотів би. Гадаю, тут завада та ж сама, що й у випадку Ґуса Апкотта. Успіх у вибраних сферах вимагає від них щоденної багатогодинної праці, а про Аномію ми точно знаємо, що в цієї людини купа вільного часу.
— Слушно, — визнав Страйк. — Щодо людей з купою вільного часу: я сьогодні вранці дізнався дещо нове. Не встиг цього роздрукувати до вибуху, але суть така, що Кеа Нівен писала у твіттері погрози напередодні нападу, які потім видалила, але скрини потрапили на реддіт. Вона писала про «встромити ніж у серце».
— О! Це ті твіти, що Кард’ю її просив видалити?
— Саме так. Той «секс з його найкращим другом» не став кінцем спілкування, і коментар Кард’ю про «кращі варіанти» теж цікавий. Навіть шкода, що ми виключили Кард’ю, бо з точки зору особистості він дуже схожий на Аномію, і я звернув увагу, що Пірс теж висловлював таку думку. Проте Кеа відзначилася не тільки погрозами у твіттері, — провадив Страйк. Він потягнувся по телефон і відкрив «Tribulationem et Dolorum». — Глянь на це. Це було кілька років тому.
Робін взяла телефон і прочитала розмову Арки та Джона, яку Страйк знайшов цього ранку.
— А тепер подивися сторінку «Про засновника», — порадив Страйк. Робін так і зробила; уже здогадуючись, в чім річ, вона вголос зачитала:
— «Вибрані музичні твори Джона можна послухати на ресурсі www.IJU.MakesSounds...»
— IJU. Латинські ініціали Ініґо Джона Апкотта, — кивнув Страйк. — Так.
Робін уп’ялася в нього поглядом.
— Але тоді...
— Пам’ятаєш, як Ініґо ревно відстоював Кеа, коли ми заходили до них? Оті слова, що «Блей поводився з цією юною панянкою вкрай погано»? Я маю сильну підозру, що спілкування Ініґо з Кеа не обмежилося розмовою про хронічну втому на форумі.
— Тобто ти гадаєш...
— Що його «кохана дитина» — це Кеа. Так.
— Ого, — повагом вимовила Робін, опустивши очі на сайт «Tribulationem et Dolorum». — Що ж, збігом це просто не може бути. Кеа прийшла на цей сайт, чудово знаючи, хто його власник.