— Згоден. Вона шукала спосіб потай стежити за Джошем та Еді. Не маю жодного сумніву, що щойно вона переконала Ініґо у своєму захопленні його особистістю, настав момент, коли вони «виявили», що обоє пов’язані з Джошем та Еді. Певен, що Кеа була шокована такою дивовижною примхою долі. Ми недовго спілкувалися, але у мене склалося враження, що Ініґо — чоловік із великим самолюбством. Не думаю, що Кеа було важко переконати його, ніби вона підтримує контакт через захоплення його мудрістю й талантом, а не тому, що бажає тягнути з нього інформацію. І таким чином Кеа повертається до списку кандидатів на роль Аномії, як гадаєш? Ми гадали, що їй немає звідки дізнатися про перетворення Серцика на людину, та якщо наш здогад правильний, виходить, що вона з 2013 року має прямий вихід на Апкоттів.
— Як гадаєш, вони з Ініґо зустрічалися у реальному житті? — поцікавилася Робін.
— Про це слід спитати Апкотта. Номерами телефонів вони однозначно обмінялися, якщо вона справді та «кохана дитина», яку він втішав і обіцяв підтримати.
— Але ж вона б не... — почала і сама замовкла Робін.
— Хтозна? — озвався Страйк, правильно вгадавши, що вона хотіла сказати.
— Деякі люди готові зайти дуже далеко, коли їм щось треба.
Обоє негайно подумали про те, що й Робін впустила язик Пеза Пірса собі до рота.
— Завтра я маю стежити за Ашкрофтом, — нагадала Робін.
— Треба перебудувати графік, — відповів Страйк, беручи у руки телефон.
— В першу чергу ми маємо разом поговорити з Апкоттом.
Робін підозрювала, що Страйк хоче лишатися в її товаристві через страх перед «Розполовиненням», але й сама була не проти провести ранок у його компанії, тож просто сказала, підводячись:
— Курка вже майже готова. Ти дивися за грою, а я приготую парові овочі.
— Парові, — повторив Страйк таким тоном, ніби вперше чув про подібне.
— Ти щось маєш проти приготування на парі?
— Та ні, просто ніколи так не роблю. Я всю їжу смажу.
— А, — кивнула Робін. — Тоді, мабуть, час це міняти, якщо ти вже взявся рахувати калорії.
Вона вийшла у кухню, а Страйк лишився у вітальні писати Пат про зміни графіка та розсилати повідомлення Мідж, Деву, Барклею та Натлі. Розібравшись із цим, Страйк сховав телефон у кишеню, зазирнув у гру — Аномії так само не було — а тоді окинув поглядом вітальню.
Що б він сказав про власницю, якби не знав її? Ця жінка любить читати: у маленькій шафці, яку він сам допомагав збирати, було повно книжок, і поруч із романами Страйк зауважив праці з кримінології. Вочевидь, ця жінка має слабкість до фовізму, оскільки над обіднім столом висіла репродукція «Натюрморту з геранню» Матісса. Також Страйк сказав би, що власниця не заробляє стільки грошей і не має таких заможних родичів, як Шарлотта, квартира якої (де Страйк сам недовго жив) повнилася антикварними меблями, які подарували їй рідні. Блакитно-кремові штори, які обрала Робін, були недорогі, без важких бинд чи бахроми з намистинами, а замість абажура висів дешевий китайський ліхтар білого кольору. Також Страйк сказав би, що власниця квартири має звичку до порядку, бо не схоже було, щоб кімнату поспіхом прибирали до його візиту: ні слідів пилососу на ковроліні, ні запаху очисника у повітрі. Не без задоволення Страйк звернув увагу на рододендрон, який він подарував Робін, у синьому порцеляновому горщику. Рослина стояла на столику у кутку і виглядала доглянутою; вочевидь, Робін не мала звички занедбувати вазони. Затягнувшись електронкою, Страйк підвівся і пішов подивитися фотографії на коминковій полиці.
Він впізнав усміхнених батьків Робін; судячи з цифри на срібних кульках у них за спинами, фото було зроблене на двадцять п’ятій річниці їхнього шлюбу. Мати Робін, Лінда, нечасто так усміхалася у присутності Страйка; з іншого боку, вона чимдалі сильніше недолюблювала його з кожною новою небезпечною пригодою, у яку потрапляла через роботу на агенцію її донька. На другому фото була усміхнена дівчинка у рожевому купальнику за садовою поливальною машиною, вочевидь, небога Робін. На третьому фото була доросла Робін в товаристві своїх трьох братів; Страйк був знайомий з ними усіма. На четвертому фото — шоколадний лабрадор, на п’ятому — компанія за столом на тлі величної вершини Маттергорн у променях призахідного сонця. Озирнувшись, чи не йде Робін, Страйк взяв це фото і придивився до нього уважніше. В кінці столу на високому стільці сиділа інша дитина, тримаючи у пухлій ручці пластикову ложку. Робін усміхалася камері з місця посередині столу, і міцний чолов’яга з акуратною пісочною борідкою і неприємним, на смак Страйка, поглядом сидів поруч і так само усміхався, поклавши руку на спинку її стільця. Страйк тримав це фото у руках, коли повернулася Робін зі столовим приладдям.