Выбрать главу

— Мені нічого вам більше сказати. Це все, що я знаю. І тепер на мене чекає суцільний стрес та страждання, — додав він, знову розгнівавшись.

— Але хто винен, — озвався Страйк, підводячись (він і сам втомився від цього примхливого, зверхнього, ображеного на світ чоловіка, і відзначив неприємний контраст між його ставленням до власних дітей та прихильністю до гарненької дівчини, яка так майстерно обвела його навколо пальця), — що ви потай зустрічалися з Кеа Нівен і приховали це від дружини?

Робін побачила, як Ґус, який саме зачинив холодильник, озирнувся з круглими очима. На мить Ініґо аж задихнувся, а потім спромігся на низьке гарчання:

— Забирайтеся геть із мого дому.

 

78

 

 

За що оспівувать тебе, блаженно Афродіто?

Ти ж бо не повчаєш,

А тільки неладом страшним мій ум терзаєш...

Кетрін Бредлі та Едіт Купер

«Ψάπφοι, τί τάν πόλύόλβον’ Αφρόοιταν»

 

 

— Хто дзвонив? — спитав Страйк у Робін, щойно вони вийшли надвір. Йому здалося, що стривоженість Робін пов’язана з цим дзвінком. Робін відповіла не раніше, ніж вони на кілька кроків віддалилися від оселі Апкоттів.

— Поліція. Вони стежили за відомим їм членом «Розполовинення». Годину тому він був на Блекгорс-Роуд і фотографував мій будинок.

— Чорт, — відповів Страйк. — Гаразд, тоді ми...

Він замовк. З Акварель-Котеджу саме вийшов Гус, який помітно злякався, побачивши, що детективи досі тут.

— Ви на мене чекаєте?

— Ні, — одноголосно відповіли Страйк і Робін.

— А, — промовив Гус. — Ну... я отуди. Він показав у бік автостоянки.

— Ми теж, — кивнув Страйк, і утрьох вони пішли вгору узвозом. Коли завернули за ріг, Гус раптом бовкнув:

— Він не тільки з нею спілкується.

— Прошу? — перепитав Страйк, який думав про «Розполовиненим» та квартиру Робін.

— Мій батько спілкується з іншою жінкою.

Ґус, здавалося, вирішив піти ва-банк. Денне світло безжально демонструвало вади його зовнішності, але під плямами кропив’янки ховався симпатичний юнак. Пахнув він так, як більшість юнаків, що не надто дружать із гігієною — застарілим потом — а з вигляду пом’ятої чорної футболки можна було виснувати, що її носять вже кілька днів.

— З того самого сайту. Я бачив, як вона писала йому. Її звати Рейчел. Не дочекавшись від детективів відповіді, Ґус додав:

— Він і раніше зраджував мамі, але вона думає, що це позаду.

— Рейчел, — повторила Робін.

— Так, — кивнув Ґус. — Я не можу розповісти мамі, бо він мене уб’є. Все, я пішов.

Ґус підійшов до «ренжровера», відчинив дверцята і сів у машину, а Страйк і Робін рушили до «БМВ», сіли всередину і лише тоді заговорили.

— Що саме сказали поліціянт? — спитав Страйк, коли було зачинено дверцята. Наразі терористи цікавили його значно більше, ніж особисте життя Ініґо Апкотта.

— Вони поставили офіцера в цивільному спостерігати за моєю квартирою, — відповіла Робін, дивлячись на стіну стоянки, а не на Страйка. — Плюс стежать за типом, який її фотографував. Не стали його арештовувати, бо вважають пересічним членом угруповання і розраховують, що він приведе їх до начальства... чи до тих, хто виготовляє вибухові пристрої. — Вона опустила очі на мобільний, який досі тримала у руці. — Офіцер пообіцяв мені написати повідомлення... ось воно, — додала вона.

Робін відкрила фото, яке їй щойно надіслали, і розвернула телефон так, щоб Страйкові теж було видно.

— Так, характерний персонаж, — погодився Страйк. — На плечі 88, стрижка а-ля гітлерюгенд... навіть трохи занадто. Що радить поліція?

— Очистити приміщення, — відповіла Робін. — На випадок небажаної пошти.

— Чудово, — кивнув Страйк. — Якби цього не порадив офіцер, порадив би я.

— Трясця, — сказала Робін, опустила голову на кермо і заплющила очі. — Вибач, я просто...

Страйк поплескав її по плечу.

— Може, переночуємо у Вітстейблі? Симпатичне містечко, ніхто не знає, що ми тут. Вивчимо ситуацію, продумаємо план дій. Ти, до речі, не почула найсмачнішого з репертуару Ініґо. Там є що обговорити.

— Справді? — негайно підняла голову Робін, яка була зовсім не проти відволіктися від думок про свою нову оселю, яка так недавно служила їй прихистком, а тепер впала в око ультраправим.

— Так. Він вважає, що Аномія — це Ясмін Везергед.

— Та що він каже? — не витримала Робін, і Страйку стало трохи смішно від того, що Робін, попри нову й серйозну загрозу, має сили зневажати теорії Ініґо. — Ясмін кепська актриса, і якщо людина така наївна, що вірить, ніби має онлайновий роман із зіркою телебачення, вона ніяк не могла б так довго ховатися.