Выбрать главу

— Ти впевнена, що Золтан зник? — спитала Робін. — Він дуже схожий на деяких персонажів, що зустрічаються у фандомі «Чорнильно-чорного серця».

— Так, знаю, — кивнула Робін. — У твіттері певний час водився такий собі Скарамуш, який постійно влазив у всі треди про «Чорнильно-чорне серце», і я думала, що це Золтан під іншим іменем, бо він писав такі самі фрази Хробачку-Двадцять-Вісім. Вона мені розповідала. Він їй писав, що зарепортив Учня Лепіна, бо той її ображав, а коли вона мало йому подякувала і навіть не запропонувала подрочити... ой, вибачте, — почервоніла Рейчел.

— Все гаразд, — запевнила Робін. Смішно було, що в очах юнки вона вже досягла віку людини, в присутності якої слово «подрочити» казати ніяково.

— Словом, коли Хробачок не розсипалася у подяках і не запропонувала переспати з ним, чи я не знаю, що він хотів, той Скарамуш вчинив точно так само, як Золтан зі мною: назвав її сучкою й шалавою, і як хочеш. У фандомі «Чорнильно-чорного серця» такого лайна повно. Типу ти не можеш називатися справжньою фанаткою, поки «Перо правосуддя» не спробувало залізти тобі у труси.

— Він часто це робить?

— Та, бляха, весь час... ой, — знову затнулася Рейчел.

— Все гаразд, — мовила Робін. — Лайся на здоров’я. Я всяке чую від мого партнера, коли він злиться.

— Коротше, це Перо — збоченець і весь час лізе до малолітніх дівчат, — пояснила Рейчел. — Відморожений тип. «Ой, яка у тебе гарна теорія про Сороцюгу... а скільки тобі років?» «Яка слушна думка! Скільки тобі років?» Він це постійно робить і забуває, у кого що питав. У мене питав тричі.

Останнього разу я йому написала в приват, що я Аномія, — просто щоб познущатися. І налякати хотіла, бо мати Аномію за ворога — це реально біда. І «Перо» мені повірило, ха-ха... але пізніше довелося зізнатися, що я пожартувала, бо він почав розносити це по твіттеру, і люди йому трохи повірили. Я дні три, мабуть, була зіркою твіттера, — тобто фандомного твіттера, — але потім всі захопилися новою теорією про Аномію і лишили мене у спокої.

Я була справжнім Чорнильним Серцем, — розповіла Рейчел, а струмок дзюрчав собі. — Хардкорною фанаткою. Всюди відмітилася... ти не справжній фанат, якщо не лаявся з кимсь до самозабуття, сучка Паперовобіла чи ні, і не обговорював загадку кам’яного лева, який береже в могилі таємницю людини, якій належав Серцик. І я робила все, що має робити затяте Чорнильне Серце, щоб дізнатися інсайдерську інфу.

— Наприклад? — ніби між іншим поцікавилася Робін.

— Наприклад, ми всі знали, що чоловік агентки Джоша має сайт про міалгічний енцефаломієліт, тож ми всі там висіли під фейковими іменами і намагалися його розпитувати. То насправді милий дядько. Я іноді спілкуюся з ним про маму. Він стежить за всіма медичними дослідженнями, підказав одну статтю, яку я роздрукувала для мами та її лікаря... цей дядько дуже по-доброму говорив зі мною про мамин вовчак.

І спочатку мені все це дуже подобалося, що ми всі такі типу детективи, шукаємо натяки на майбутні події, аналізуємо кожну нову серію, і все так прикольно... і Аномія попервах була класна і дуже мені подобалася, чесно.

— Була класна? — перепитала Робін. — Це вона?

— Так, — тихо відповіла Робін. — Це дівчина, я точно знаю. Я з нею спілкувалася, коли гра тільки починалася, ми приватно розмовляли. Тоді Еді ще її не образила. І вона серед іншого написала таке: «Ми з Еді — практично одна людина». Хіба хлопець таке скаже? Вона просто весь час розказувала, скільки в них спільного. Аномія на початку буквально молилася на Еді... так, я впевнена, що то дівчина. Видно було, що вона трохи... не знаю... я була занадто захоплена тим мультиком, прямо дуже. Але в її випадку це був якийсь інший рівень.

А тоді Еді сказала, що їй не подобається гра Аномії, і все... Аномія, її реакція — я добре знаю, якими стають дівчата, якщо їх зачепиш, — гірко додала Рейчел. — Досить сказати одну дурницю, десь переступити якусь лінію, і все, — ти вже диявол власною персоною. В моїй школі дівчата ті ще сучки, — додала Рейчел, знову червоніючи. — Якщо ти не встаєш о п’ятій ранку, щоб приклеїти накладні вії і намастити на себе стільки косметики, щоб її потім треба було долотом віддлубувати, якщо любиш футбол та ігри замість ліпсинків під Аріану Ґранде і виставляння цицьок в інстаграмі, то все, ти людина другого сорту і взагалі лесбійка. Одна з дівчат, Люсі Райт... моя мама хотіла поскаржитися в школу, аж так ця Люсі мене зацькувала, але в цьому не було сенсу. Стало б тільки гірше...