— Він дуже гарний. Я розумію, чого Паперовобіла так запала... Отже, я дізналася його справжнє ім’я, повернулася на твіттер і знайшла його персональний акаунт з твітами про космос, фотографіями Кембриджу і всім таким.
У Моргауса церебральний параліч. І я так розумію, що серйозний, бо він говорив, що довелося адаптувати комп’ютер під його потреби. Думаю, — наївно додала Рейчел, — що він типу геній, тому що виглядає дуже молодим. І...
Вона розвернулася до Робін і глянула її у вічі. Сонячне світло, просіяне крізь крони, упало на заплакане обличчя, і Робін знову вразила її схожість із Еді.
— Ти ж йому не скажеш, що це я допомогла вам його знайти?
— У жодному разі, — запевнила Робін. Рейчел глибоко вдихнула і промовила:
— Гаразд. Його звати Вікас Бхардвадж, і він доктор астрофізики у Коледжі Ґонвілл-енд-Кіз.
83
Їм би тільки походеньки,
В їхній муці зиск шукай;
Бережи своє серденько,
Їх сама терзай.
Летиція Елізабет Лендон,
«Заміське залицяння»
— Єдиний доктор Вікас Бхардвадж молодший за тридцять років, якого я знайшов, проживає у Бірмінгемі, — сказав Страйк у кафе «Три хатинки» за сорок п’ять хвилин, сердечно привітавши Робін із успішною бесідою і зазирнувши у довідник. — Може, то адреса його батьків?
— Або там він зареєстрований як виборець, — припустила Робін, — але пропоную спершу їм подзвонити, щоб не їздити дарма до Кембриджа.
— Я подзвоню, — сказав Страйк. — Заразом і покурю надворі.
За п’ять хвилин він повернувся.
— Так, він у Кембриджі. Я щойно говорив з його мамою, наскільки я розумію. Каже, «у своєму коледжі».
— Історія цілого нашого життя: проїхали повз нього дорогою сюди, — поскаржився Страйк, коли вони з Робін сіли у «БМВ» і поїхали трасою М11 назад на південь. — Могли заскочити до нього після того, як я заїв каву тирсовим батончиком на заправці.
Дорогою на південь сонце знову сліпило очі.
— Мабуть, краще обложити його барліг ближче до ночі, — сказав Страйк. — Удень він, мабуть, не вилазить із лабораторії.
— Сьогодні неділя. Може, він десь у пабі.
— Тоді будемо на нього чекати. Я в нього на порозі спатиму, як буде треба. Завдяки тобі ми вже майже розкрили цю кляту справу.
— Рейчел сказала ще одну річ, про яку я не згадувала, — мовила Робін.
— Це не стосується Вікаса чи Аномії, але воно дивне.
Вона розповіла, що вперше дізналася про «Чорнильно-чорне серце» через знайомого у дитячій соцмережі під назвою «Пінгвінячий клуб». Той хлопчик називав себе Золтан...
Робін розповіла про Золтана і як він спробував зробити Рейчел своєю дівчиною, коли дізнався, що вона кузина Еді, а тоді зненацька засипав її страшними погрозами за відмову і повидаляв свої облікові записи.
— ...дивно те, — закінчила Робін, — що ті самі підкоти, які Золтан випробовував на Рейчел, я чула від різних хлопів із фандому. Точнісінько ті самі. Ніби вони всі користувалися одним шаблоном.
— Підкоти? А які саме? — спитав Страйк, готуючись почути щось смішне.
— Власне, один написав: «Якщо це твоє реальне фото, то хлопи тебе, мабуть, вже дістали приватними повідомленнями, тож я краще піду собі». Я налаштувала твіттер так, щоб мені могли писати всі, бо хотіла побільше спілкуватися з фанами «Чорнильно-чорного серця». Фото, звісно, поставила не своє, а якоїсь юнки зі стоків. Спершу все було дуже мило та неагресивно, але коли я не відповіла, хлопця ніби підмінили. Я перетворилася на «перебірливе стерво», яке зависокої думки про себе.
— Можеш повторити той перший підкот? — насупився Страйк.
— «Якщо це твоє реальне фото, то хлопи тебе, мабуть, вже дістали приватними повідомленнями». І ще Рейчел розповідала про іншого хлопця — вона вирішила, що то Золтан під новим нікнеймом — який прийшов до Зої Гай у твіттер, заявивши, що він захистив її від нападок іншого користувача, тож тепер вона має з ним переспати чи щось таке.
І власне, такий собі Макс із твіттера прийшов з тим самим до мене. Сказав буквально: «Я не намагаюся до тебе підкотити, просто пишу сказати, що той тип хворий на голову, і я його зарепортив». Але вчора, коли я переглядала твіти Рейчел, цей Макс мені знову трапився, і це ніяким боком не сер Ґалахад. Він цькував Еді. Власне, саме він запустив чутку, що вона займалася проституцією.
Плюс, — провадила Робін, — Рейчел розповіла, що одного разу Золтан сказав їй, що має сідати в машину і везти хворого собаку до ветеринара. А від тебе я чула, що Аномія писав Кеа Нівен, що не відповідав їй, бо возив...
— ...хворого кота до ветеринара, так, — кивнув Страйк, якого це все страшенно зацікавило. — Певен, я вже десь чув ту фразу про «якщо це твоє справжнє фото»... Чекай! — раптом сказав він і дістав телефон.