— Я гадаю, у нас буде спільна опіка. Вони не житимуть зі мною весь час. Коли пролунали ці слова, круговерть вечірньої вулиці навколо Корморана Страйка ніби сповільнилася, ненастанне гарчання машин стихнуло. Тільки тепер він не дивився в обличчя Робін, не був повний алкоголю та бажання: всередині відбувся тектонічний зсув, щось зламалося — і він зрозумів (нарешті!), що полагодити це щось не вийде.
Не можна сказати, що у ту мить Страйк побачив справжню натуру Шарлотти, бо він давно дійшов висновку, що жодна людина не має єдиної, статичної істинної природи. Проте він зненацька зрозумів, що вважав істиною те, що істиною не було.
Страйк завжди гадав — просто мусив гадати, бо якби це було не так, з якого дива він би повертався до неї знову і знову? — що хоч яка Шарлотта зіпсована та деструктивна, хоч як обожнює наводити безлад і завдавати болю, все ж вони мають схожий стрижень, поділяють певні безперечні принципи. Попри всі ознаки протилежного, попри її злобу та руйнівність, потяг до хаосу й конфлікту, Страйк плекав романтичну упевненість, що дитинство Шарлотти, таке ж буремне, безладне, подеколи страшне, як і його власне, вселило у неї бажання перетворити свій куточок світу на здоровіше, безпечніше, добріше місце.
А тепер він побачив, як сильно помилявся. Страйк гадав, що її вразливість автоматично означає прихильність до інших вразливих людей. Навіть коли не хочеш дітей (як не хоче їх мати він сам, бо зовсім не прагне жертв, яких вимагає батьківство), як можна не постаратися зробити усе можливе, щоб вони не прожили половину життя з Яґо Россом? Якої б думки Страйк не був про Шарлотту в усьому іншому, він ні на мить не сумнівався, що вона зробить те саме, що збирається зробити колишня дружина Росса: убезпечить дітей від їхнього батька.
— Чому ти так дивишся на мене? — спитала Шарлотта, якій уривався терпець.
Насправді тільки тепер Страйк звернув увагу на тісну, мов друга шкіра, чорну сукню (у квартирі Росса було взагалі не до того) і зрозумів, що Шарлотта прийшла до покинутого чоловіка як спокусниця. Можливо, вона планувала наново причарувати Росса, а може, десь у мейферському барі на неї чекає той неборака Лендон, а Шарлотта тим часом намагається наново роздмухати полум’я стосунків із чоловіком, від якого так і не змогла відмовитися.
— Добраніч, Шарлотто, — сказав Страйк, розвернувся і пішов від неї, а Шарлотта знову побігла слідом, знову схопила його за руку.
— Ти не можеш отак піти. Корме, ну досить, — промовила вона знову мало не зі сміхом, — зовсім ненадовго зайдімо в бар!
Але на горизонті з’явилося порожнє таксі, Страйк підняв руку, машина спинилася, і за мить він уже їхав геть, лишивши одну з найпрекрасніших жінок Лондона збентежено дивитись йому вслід.
88
Поглянь, як швидко вилиняв з очей
Принадний блиск тих бажаних речей...
Мері Тай,
«Сонет»
Іти до бару з Шарлоттою нітрохи не кортіло, а от просто випити — дуже. По дорозі до готелю він зайшов до алкогольної крамниці, де, начхавши на дієту, купив собі і пива, і віскі.
Пластиковий пакет з пляшками подзенькував, чіпляючись об штучну ногу, коли Страйк крокував коридором повз двері Робін (між її та його номерами було ще п’ять кімнат). Він саме дістав із кишені картку-ключ, коли ці двері прочинилися. Страйк озирнувся і побачив, що Робін визирає з номеру.
— Чому ти не відповідаєш на повідомлення? — спитала вона. З виразу її обличчя Страйк зрозумів: щось сталося.
— Вибач, не чув сигналу... а що таке? — спитав він, ідучи до неї.
— Можеш зайти?
Тільки опинившись поруч, Страйк побачив, що Робін у піжамі — сірих шортах і такій самій футболці. Думка, що вона без ліфчика і це видно, майнула у Робін одночасно зі Страйком, бо коли він підійшов, вона схопила з ліжка халат і накинула його. В номері було тепло, пахнуло шампунем, а ще Робін недавно користувалася феном.
— Маю добру новину, — сказала вона, — але маю й погану.
— Хай буде спершу погана, — вирішив Страйк.
— Я все спартолила, — повідомила Робін і дала йому свій айпад. — Вибач, будь ласка. Останнє фото ледь устигла зробити.
Страйк відклав пакет із пляшками, сів на ліжко (стільців просто не було) і переглянув фотографії з подіями у грі за останню годину.
<Відкрито новий приватний канал>
<9 червня 2015 21.45>
<Аномія запросив Баффілапуся>
Аномія: якого біса ти тут робиш? Ти маєш повторювати матеріал для іспиту на модератора
<Баффілапуся приєднався до каналу>
Баффілапуся: я кілька годин повторювала матеріал!