Єдине вікно дивилося на ріку, яка сьогодні сліпучо сяяла під сонцем, і відбите проміння неприємно нагріло пластикові сидіння стільців. Причинивши двері, Мерфі приєднався до решти за столом і всміхнувся:
— Ви тут через кота.
— Через кота? — перепитала Робін.
— Так. Зараз я поставлю запис, який ми зробили тиждень тому у квартирі однієї літньої пані на пару непомітних пристроїв.
— То ви з муніципалітету? — спитав Страйк в Анджели Дарвіш. — Чи пацюків виводите?
Та усміхнулася, але не відповіла. Мерфі натиснув кнопку на чорній коробочці.
Почувся глухий стукіт — мабуть, звуки кроків по килиму. Тоді — голос. За кілька секунд Страйк впізнав Воллі Кард’ю.
— Урузе?
Коротка пауза, а тоді:
— Та зробив, але по нулях... Пароль тіки з п’ятого разу згадав... Так... все помінялося, жодного знайомого нікнейма... Та я там і був недовго, тіки як мене поперли, думав, знайду там якусь підтримку. Ха-ха, це точно... Все одно гівно гівняне... так, новий модератор, спитав те, спитав се, нормально. А тоді виліз Аномія і почав питати, якого хріна я вернувся, запідозрив шось, почав розпитувати, і я шось наплутав, бо я тоді про себе навигадував всякого, прикидався лівим гівноїдом, не хотів світитися... Ха-ха, твоя правда... Коротше, дав неправильну відповідь, і цей кінчений мене тупо забанив... Ага... Та нє, друже, я знаю, я хочу помогти, кажи — все зроблю... Добре, добре... Так... Скажи йому, я все одно хочу допомогти... Скажи, готовий прийти на зустріч з його старим, коли скаже... Так, знаю... Гаразд... Ага, бувай.
Мерфі натиснув на паузу.
— Кард’ю зайшов у «Гру Дрека», щоб дізнатися, хто Аномія, — припустив Страйк.
— Саме так, — кивнув Мерфі. — Зверни увагу, вони користуються кодовими іменами, коли розмовляють по телефону, але ми встановили особу Уруза. Уруз був у квартирі Турісаза, коли ми його брали.
— Турісаз — це Джеймі Кеттл, — пояснила Дарвіш Страйкові, — якого ти...
— Ударив по пиці, — кивнув Страйк. — Так, я його пам’ятаю. Я таке нечасто роблю. Ну, тобто, я в змозі згадати, кого бив.
Дарвіш засміялася.
— На той момент на Уруза в нас нічого не було, — провадив Мерфі, — але його татуювання давали непогане уявлення про політичні погляди.
— Дивно, що людина, яка намагається працювати на таємну організацію, додумалася набити на собі свастики, — мовив Страйк.
— Є думка, — відповіла Дарвіш, — що Уруз і Турісаз працюють м’язами, а не мізками.
— Хай там що, особу Уруза ми швидко встановили, — додав Мерфі. — Це він стежив за твоєю квартирою, — мовив він до Робін, — а ще він стає дуже говірким після пінти-сьомої пива. Наша людина була поруч, коли він хвалився своїм друзям, що скоро відкриється ультраправий вебканал із гарним фінансуванням. Наш Урузик дуже пишався, що знає інсайдерську інформацію. Сказав, що проект фінансує один мультимільйонер, і що там буде одна зірка, якій не дають вільно висловлюватися на «Ютубі»...
— Цього мультимільйонера часом звати не Єн Піч?
— Без коментарів, — відповів Мерфі і ледь помітно підморгнув. — Отож: маємо другий запис, який зробили вчора вдень.
Він знову натиснув кнопку. Цього разу збуджений голос Воллі супроводжувало легке відлуння, ніби він говорив із ванної.
— Уруз? Маю крутезну... Ага. Я дізнався, хто насправді Аномія... Так! Думав піти до Хеймдалля і сам йому... О. Ого... Та ні, розумію... Шо, реально стежать?
Мерфі натиснув паузу.
— Хеймдалль — мозок операції, має голову на плечах і розуміє, що за ним та його батьком стежать, — пояснив Мерфі. — Тому на побігеньках у нього інші.
Він знов увімкнув запис. Воллі сказав:
— У мене вдома безпечно... Мерфі весело пирхнув.
— Точно тобі кажу... Та ні, ввечері коли завгодно... Десь на тлі запису почувся голос літньої жінки.
— Хвилину, ба... — гукнув у відповідь Воллі, а тоді притишив голос: — Ні, вона скоро піде... Так, гаразд... ага., побачимось.
Страйк вирішив, що Воллі поклав трубку, а тоді стиха заспівав:
There is a road an it leads to Valhalla
where on у the chosen are allowed..
-----
Є дорога, що йде до Вальгалли
Лиш обранці потраплять туди...» (англ.)!]
Мерфі знову поставив запис на паузу.
— Слова та музика гурту «Skrewdriver», — пояснив поліціянт. — Кажуть, вони дуже популярні на одінійських ретритах... А ось третій запис, зробили вчора ввечері. Слухайте уважно, кіт буде тут.
Мерфі втретє увімкнув пристрій. Вочевидь, жоден із пристроїв у квартирі місіс Кард ю не був встановлений у передпокої, бо і звук відчинення дверей, і перші слова розмови між двома чоловіками звучали здаля.