— Так, а я радий помогти. Передавай йому привіт, і Оллі найкращі побажання.
— Обов’язково.
— Бінго! — сказав Мерфі, натискаючи «стоп». — Справжні імена. Ці придурки перепили пива. Хеймдалль, голова організації — Чарлі Піч. Ми вже приходили до нього пару місяців тому, але він викрутився. Дуже хитрий, розумний, зайвого не бовкне.
— А от із братом йому не пощастило, — мовив Страйк.
— Так, то нахабний засранець — чи був нахабним засранцем. Від мозкової травми так скоро не одужаєш. А третій, кого вони назвали, Бен... ми вже знали, що бомби робить Ейваз, але коли вони сказали на нього «Бен», наш підозрюваний номер один підтвердився. Має інженерну освіту, пристойну роботу, респектабельно виглядає. Так одразу і не скажеш, що неонацист.
— Плюси вищої освіти, еге же? — спитав Страйк. — Вистачає клепки набити своє нацистське рунічне ім’я замість лоба на сраці.
Мерфі засміявся.
— Він розумний, але попався. Мав попередження за переслідування колишньої подружки і умовний термін за замах на тяжкі тілесні ще в школі. Я буду здивований, якщо захист не вимагатиме психіатричної експертизи. З ним що довше говориш, то дивнішим він здається.
Менше з тим, сьогодні о шостій ранку ми зробили низку одночасних арештів. Судячи з усього, вся верхівка «Розполовинення» у нас в руках...
— Вітаю! — в унісон сказали Страйк і Робін.
— ...тож вам обом можна спокійно вертатися додому.
— Фантастика, — з полегшенням зітхнула Робін, а Страйк спитав:
— А що Аномія?
— Як ви щойно чули, — відповів Мерфі, — Чарлі переконаний, що на рейки його брата штовхнув Аномія. Я відправив людей до Норт-Ґров попередити цього Пірса, що на нього можуть полювати. Цілком можливо, що Чарлі Піч встиг віддати наказ про його ліквідацію, а ми не можемо гарантувати, що половили всіх дрібніших рибок.
Я вам дуже раджу триматися від Пірса подалі, поки від нас не буде відбою. Не варто знову переходити дорогу «Розполовиненню)», поки ми не переконаємося, що вони всі у нас. Щоправда, навіть якщо ми пропустили якусь дрібноту, ті хлопи всеруться від страху, коли побачать новини.
— Тобто ви не думаєте, що Олівера Піча штовхнув на рейки Аномія? — спитав Страйк, уважно дивлячись на Мерфі.
— Ні, — відповів той. — Ми так не думаємо.
— А хто тоді?
Мерфі відкинувся назад на стільці.
— Бен, який робить бомби, отримав умовний термін, бо штовхнув іншого хлопця під машину. Хлопець лишився живий, але то йому дуже поталанило.
Три місяці тому Бен та Олівер Піч серйозно гиркалися в інтернеті, поки не зрозуміли, що ми за ними стежимо. На той час ми мали тільки підозри щодо того, хто вони насправді. Чарлі скоріше повірить, що його брата штовхнув на рейки Аномія, ніж погано думатиме про своїх рекрутів — така вже людська натура. Але ми вважаємо, що нападником виявиться Бен-бомбороб.
— А часто «Розполовинення» використовує латексні маски? Мерфі взяв зі столу конверт і сказав:
— Коли вже про це зайшла мова, то так.
— Так? — здивувалася Робін, яка не чекала такої відповіді.
Мерфі дістав із конверта стосик фотографій і виклав дві на стіл перед Страйком і Робін. На обох — нічна вулиця і постать чоловіка у кофті з каптуром. Обличчя він мав широке й застигле. Чоловік розглядав поштову скриньку невеликого офісу, вікна якого виходили на вулицю.
— Ці фото зробили півтора року тому. На цьому хлопі латексна маска, яка прикриває голову і шию. Один дуже сумнівний тип із Німеччини робить їх на замовлення, і «Розполовинення» придбало в нього кілька штук. Ці маски стають дуже реалістичними, і це погано. їх використовує криміналітет, не тільки «Розполовинення». У Мюнхені банда в таких масках пограбувала великий банк.
Мерфі вказав на фото, які розглядали Страйк та Робін.
— Це приймальна членкині парламенту Емі Віттсток. За два дні по тому, як Маска проявив інтерес до її скриньки, в офіс прислали саморобну бомбу.
А ці, — провадив Мерфі, викладаючи перед Страйком і Робін ще кілька фотографій, — зроблені у Кембриджі того вечора, коли вбили Вікаса Бхардваджа.
На фото був смаглявий чоловік у візку перед входом у будівлю Стівена Гокінґа.
— Це Вікас? — спитала Робін.
— Придивися, — відказав Мерфі. — Візок без мотора. Це легка, складана модель.
— Чекай, — сказала Робін, — тоді це...
— ...убивця, — кивнув Мерфі. — На ньому... чи на ній... була смаглява латексна маска, вже сутеніло, і той самий дурень, який впустив вас, впустив і цього персонажа, гадаючи, що то Вікас.
І так, на другому фото знайомий довговолосий чоловік люб’язно притримував двері для людини у візку, не відриваючи погляду від телефона. На третьому смаглявий чоловік на візку покидав будівлю, низько схиливши сховану під капюшоном голову. Страйк повернув фотографії Мерфі.