Зупинити Аномію
Знову пауза. Серце Робін калатало майже так само сильно, як кілька хвилин тому, коли вона думала, що щось струснуло поштову скриньку на дверях.
Віліпечор показував мені фото
Пенні Павич
Вони з ЛордДреком думали, що я ґей
Пенні Павич
Він сказав «якщо у тебе і на неї не встане, ми точно знатимемо, що ти голубець»
Пенні Павич
Робін знала, що має ретельно добирати слова для наступної репліки, бо пам’ятала, що в школі Рейчел цькували як «лесбійку».
Рейчел, можеш подивитися, чи ти видалила те фото? Бо якщо ти випадково його не видалила, воно допоможе нам її знайти.
Зупинити Аномію
Робін чекала так напружено, що аж забило подих. Пауза тривала й тривала, і це вселяло надію, бо якби Рейчел видалила фотографію, то сказала б про це одразу. Тоді з’явилися три крапки, а за ними — відповідь Рейчел.
Зараз подивлюся. Я збиралася її видалити, але не впевнена, що це зробила.
Пенні Павич
«Фото у неї», — зрозуміла Робін. Їй було байдуже, нащо Рейчел зберегла світлину — від злості на Паперовобілу чи з думкою самій знайти дівчину, яка вкрала її найкращого онлайн-друга. Головне — що Рейчел її зберегла.
Минуло три хвилини, хоч Робін здалося, що всі тридцять. Тоді Рейчел повернулася.
Маю фото.
Пенні Павич
Зараз пришлю.
Пенні Павич
Фото з’явилося раніше, ніж Робін встигла написати «дякую».
Дівчина на ньому була не просто гарненька — вона була справжня красуня.
Не старша двадцятьох років, із довгими рудими косами, молочно-білою, ледь вкритою ластовинням шкірою, високими вилицями та великими світло-карими очами. На дівчині була тільки розстебнута рожева сорочка, яка ледь прикривала соски, а свої перса вона тримала руками, стискаючи разом. Було видно плаский живіт; фото було обрізано одразу під пупком.
Рейчел, дуже, ДУЖЕ тобі дякую. Ти не уявляєш, як нам допомогла.
Зупинити Аномію
Будеш тримати мене в курсі? Будь ласка! Нестерпно отак нічого не знати. Будь-які новини будуть кращі за це.
Пенні Павич
Обов’язково. Будемо на зв’язку.
Будь ласка, не картай себе. Ти дуже сильно нам допомагаєш і ні в чому не винна. Абсолютно ні в чому. Цьом.
Зупинити Аномію
Цьом
Пенні Павич
Робін зберегла фото Паперовобілої на свій ноутбук, відкрила пошук за зображенням у гуглі і завантажила туди світлину.
Мабуть, вона мала здогадатися, що пошук покаже їй картинки з царини еротики та м’якого порно. На неї дивилися десятки жінок у розстебнутих сорочках, що демонстрували камері груди, і жодна не була схожа на Паперовобілу. Однак навіть це містило корисну інформацію: виходило, що Паперовобіла ніколи не викладала це фото в інтернет, а отже, ймовірно, і справді зробила і відправила його у приватному порядку, для бойфренда — або людини, яку вважала ним.
Робін уважніше придивилася до тла фотографії. Вона побачила слабко освітлену кімнату, яка, вочевидь, належала студентці, бо було видно письмовий стіл. Збільшивши фото, вона роздивилася на стільниці пласку коробку — і це були не цукерки, а пастельні олівці для малювання.
Вона обрізала фото, так що лишилося тільки обличчя дівчини, і завантажила його у пошук.
Значно краще: тепер на неї дивилися портрети рудокосих дівчат, деякі професійні, інші — ні. Робін почала уважно переглядати фотографії, вивчаючи обличчя, аж поки на шістнадцятому фото не спинилася.
Та сама дівчина: ті самі очі, ті самі вилиці, та сама довга грива рудого волосся. Робін схвильовано натиснула на фото. Воно було взяте з інстаграму, і, клікнувши на посилання, Робін вголос вигукнула:
— Так!
Власницю сторінки звали Ніколь Кристал. Гортаючи фото в її інстаграмі, Робін дізналася, що вона навчається у Мистецькій школі Ґлазґо. Численні фотографії робіт дівчини видавали великий талант: це бачила навіть Робін, що не зналася на малюванні. Однак траплялися й селфі, і на одному з них Робін зупинилася не без подиву. Привабливий білявий юнак в обрізаній чорній футболці обіймав Ніколь ззаду, торкаючись губами щоки. Гортаючи далі, Робін знайшла ще кілька фото юнака. Одне з них було обведене сердечком.
Чи знає цей хлопець, що його дівчина проводила цілі години у грі, спілкуючись із Вікасом Бхардваджем? Що вона надсилала йому провокативні фото?
Робін пошукала серед підписників Ніколь ім’я Вікаса, але не знайшла.