І тоді на порозі офісу, поки частина його розуму міркувала, чи не доведеться спати просто тут, дещо спливло з підсвідомості Страйка і увійшло в свідомість. Всі жінки, які сподівалися побудувати з ним спільне життя, скаржилися на цю його рису — на жорстку, непроникну частину його мозку, яка завжди існувала в світі розв’язання завдань, що б не коїлося навколо... втім, ні, була одна жінка, яка ніколи не скаржилася...
У кишені задзвонив мобільний. Страйк витягнув його.
— Я в таксі, — повідомила Робін.
— Добре, — відповів Страйк, затягуючись недопалком.
— Здається, надворі нікого не було. Мабуть, у мене параноя.
— Нам прислали бомбу. Це не параноя.
— Корморане, як твоя нога?
— Нозі срака, — відповів Страйк. Немає сенсу брехати; найближчим часом він заледве зможе ходити. — Але є і певний плюс. Я щойно зрозумів, що ми маємо зачіпку.
95
Це місце сіре
Й дуже тихе. Хоч би духу,
Та тут панують тільки страх і скруха!
Нема що бачити, нема нікого.
Нема що чути, тільки стукіт серця свого,
Немов скінчився світ.
Шарлотта М’ю,
«Меделін у церкві»
Ігровий чат між творцем та модераторкою «Гри Дрека»
<Модераторський канал>
<11 червня 2015 00.15>
<Присутні: Хробак28>
>
>
<Аномія приєднався до каналу>
Хробак28: обоже нарешті !
Хробак28: я все думала куди всі , зникли
Хробак28: зі мною сьогодні мала модерувати Сирцела
Аномія: Вона пішла. І не повернеться
Аномія: щойно мені сказала
Хробак28: що ? !
Хробак28: чого вона пішла ???
Аномія: бо вона довбана зрадниця
Аномія: я пришлю тобі два фото. Уважно роздивись їх.
<Аномія хоче відправити вам файл>
<Натисніть alt+y щоб прийняти файл>
>
>
>
Хробак28: хто ці люди ?
Аномія: бляха, ти тупа? Читай підписи
Аномія: ти їх колись бачила?
>
>
>
Хробак28: ні
Аномія: впевнена?
Хробак28: так
Аномія: вони могли бути замасковані. У перуках
Хробак28: я ніколи їх не бачела
Аномія: брешеш?
Хробак28: ні
Хробак28: чого ти питаїш чи я їх бачила ?
Аномія: їх найняли, щоб знайти мене
Аномія: бо маверики хочуть закрити гру
>
Аномія: чого мовчиш?
Хробак28: та я в шоці
Аномія: ти щось приховуєш?
Хробак28: ні звісно ні
Аномія: з тими, хто від мене щось ховає, відбуваються страшні речі
Хробак28: я знаю що це просто жарт , але прошу не кажи такого
Аномія: ти мені тепер наказуєш?
Хробак28: мені не подобаюця такі жарти
Аномія: коли ти побачиш, що станеться з цими двома довбнями-детективами, ти знатимеш, що я не жартую
Аномія: сучку я вже попередив
Аномія: тепер не бреши: вони зустрічалися з Чортиком? І тому вона пішла?
Хробак28: хто « вона » ?
Аномія: тупоголова, Чортик1 дівчина
Аномія: ці детективи вистежили деяких модераторів
Аномія: сьогодні ввечері він заходив до батьків Серцелли
Аномія: кажи, Чортик1 з ними зустрічалася?
Хробак28: ні
Хробак28: тобто я незнаю
Хробак28: Чортик1 просто зникла
Хробак28: вона не казала, чому
Хробак28: всі зникають
Хробак28: нас лишилося четверо модерів
Аномія: троє. Ти й рахувати не вмієш?
Хробак28: ти , я , ДрекНудикує , Паперовобіла
Аномія: Паперовобіла теж скоро зникне. Щойно це стане зручно
>
Хробак28: ти мене лякаєш
Аномія: добре
Аномія: якщо ці детективи наблизяться до тебе, негайно дай мені знати
Хробак28: ок
Аномія: хоча, можливо, я зроблю з ним ледвелл та блея раніше
Хробак28: Аноміє досить
Хробак28: не жартуй так мені неподобаєця
Аномія: думаєш, я цього не зроблю?
Аномія: бо якщо так, то ти це дарма, ой дарма