Чорні двері за спиною Тіма прочинилися. З них вийшли Робін та Зої.
— Тіме! — гукнула Зої.
Ашкрофт проігнорував її і швидко-швидко пішов геть. Коли Зої кинулася слідом, він зірвався на біг і зник за рогом. Погляди Страйка та Робін зустрілися, і остання одразу зрозуміла — принаймні у загальних рисах — що тут щойно сталося.
— Ми підвеземо Зої до метро, — сказала Робін. — Вона сьогодні ночуватиме у моєму номері в готелі.
— Ні, — промовила Зої; тепер Страйк бачив брудні доріжки від сліз у неї на щоках. — Я хочу бачити Тіма...
— Але він вас не хоче бачити, — сказав Страйк.
— Чому? — спитала Зої, і по її обличчю заструменіли нові сльози.
— Пропоную поговорити про це у машині, — сказав Страйк і відчинив задні дверцята. — Сідайте.
103
Все, завершено. Що завершено?
Справи знані чи несподівані:
Час — уменшено; життя — звершено.
Чи поля ще стоять незасіяні?
Чи лишаться бруньки нерозвіяні?
Крістіна Россетті,
«Амінь»
— Ти міг проявити більше співчуття, — дорікнула Страйкові Робін трохи згодом.
Вони зі Страйком зупинилися у провулку біля станції «Тафнелл-Парк», куди щойно зайшла Зої. Дівчина мала при собі картку-ключ від номера Робін та сто фунтів готівкою, вручені Страйком.
— Я дуже співчуваю, — відповів Страйк. — А то чого б я погрожував відірвати Ашкрофту прутень?
Тридцять хвилин вони втішали Зої, яка горювала через поспішну втечу Ашкрофта, а тоді пояснювали, як влаштовані готелі, бо Зої в них зроду не бувала. Втім, дівчина дуже боялася, що Аномія прийде по її душу, тож зрештою повірила, що ніхто не викине її з готелю «Зет» за несхожість на Робін, і навіть дозволила Робін обійняти себе на вершечку сходів до метро.
— Вона подзвонить Ашкрофту, щойно буде зв’язок, — мовила Робін.
— Якщо він не геть дурний, то не візьме слухавки, — відповів Страйк.
— Вже ніколи.
— Ти ж розумієш, що якщо він — Аномія...
— Він не Аномія, — відповів Страйк. — Я щойно його викреслив. На дев’яносто відсотків точно.
— Яким чином? — спитала дуже здивована Робін.
— Розкажу, щойно ти розкажеш, що там було у квартирі Зої.
— Все є тут.
Робін дістала з сумки мобільний, відкрила запис і натиснула відтворення.
Страйк із кам’яним обличчям слухав, як Зої розповідає про намір Аномії зробити з нього та Робін «Ледвелл і Блея». Коли запанувала тиша, яку порушувало тільки клацання клавіатури, Робін пояснила:
— Це я зайшла у гру. Там було два відкритих канали, і Паперовобіла поводилася... абсолютно інакше. Назвала Моргауса слизьким збоченцем, сказала, що сита ним по горло. А тоді я раптом відзначила, що Аномія та Паперовобіла ніколи не пишуть водночас, і щойно я вказала на це — в обох каналах — мене негайно забанили. Я впевнена, що це...
— ...одна і та сама особа, — погодився Страйк. Він потягнувся до телефона і натиснув паузу. — Чорт. Чорт! Ну звісно ж: Паперовобілу було створено, щоб шпигувати за Моргаусом. Дізнаватися його справжню думку, чи не збирається він піти з гри...
— ...і щоб утримувати його у грі, — додала Робін, — бо Вікас подорослішав, відколи допоміг її створити, правда? Він мав усе більший успіх у реальному світі, а Аномія розумів, що замінити його практично неможливо. Я бачила, як Аномія накинувся на нового модератора на ім’я ДрекНудикує, який не впорався з роботою.
Паперовобіла з’явилася у «Грі Дрека» приблизно тоді, коли Вікас та Рейчел посварилися. Не думаю, що то був збіг. Рейчел згадувала, що Аномія ревнував Вікаса, сердився, що той подружився з Рейчел. Паперовобіла стала ідеальним інструментом, щоб назавжди віднадити Вікаса від Рейчел.
— Плюс чужі нюдси, які Аномія показував також іншим чоловікам, — додав Страйк, швидко міркуючи. — Які шанси того, що Олівер Піч пішов на Комікон, думаючи, що там руда красуня допоможе йому спіймати Аномію?
Він знов увімкнув запис.
Коли Зої заявила, що сексуальні стосунки з Ашкрофтом почалися за її ініціативою, Страйк буркнув «гівна шматок», а коли Зої вимовила слова «це Нільс», прокоментував уже на повен голос:
— Якого хріна?
— Чш-ш. Слухай, — відповіла Робін, показуючи на мобільний, з якого тепер лунав її голос:
— Чому ти вважаєш, що це Нільс?
— Багато причин. Я була в шоці, коли вперше побачила вітраж у Норт-Ґров. Там було слово «аномія», і я того вечора сказала на модерці: «Ви не повірите, я сьогодні бачила вітраж зі словом “аномія”, чи не дивина?» І Аномія негайно написав мені в приватний канал, щоб я ніколи більш не патякала про цей вітраж, бо він мене забачить. «Нікому про нього не кажи». Він так дивно повівся.