— Починаю розуміти, нащо йому знадобився Кош, — прокоментував Страйк.
— Дарсі закричала і вирвалася, хлопець та брат викинули Ґуса геть, але вона не стала скаржитися на нього в коледж чи ще кудись. Як я і казала, вона його жаліла — тобто повторилася історія з Рейчел та Золтаном. Золтан розповідав Рейчел, що батько з нього знущається, тож вона багато що йому пробачала — поки не почалися погрози зґвалтуванням та вбивством.
— Схоже, що Ґус жив у світі власної маячні, де кожний прояв ввічливості від жінки означав, що жінка його хоче.
— Я теж такої думки, — сухо погодилася Робін. — Катя розповіла, що коли Еді заходила до них, то дуже приязно ставилася до Ґуса. Коли Ініґо відправив дітей до Норт-Ґров, Еді хвалила його малюнки і розповіла, що в юності теж була дуже відлюдькувата. Підозрюю, що на цьому їхнє спілкування і закінчилося, але Ґус собі нафантазував, що подобається Еді. Тоді вона несхвально відгукнулася про його гру в інтерв’ю... і Ґус перекинувся.
— Хоч кропив’янка у нього справжня?
— Так, — відповіла Робін, — але в його кімнаті поліція знайшла сховану по кутках їжу, якої йому не можна, бо провокує висипи. Ґус не хотів повертатися до коледжу, він хотів сидіти в кімнаті і бути Аномією... Я все думала про це правило 14, правило анонімності. Здається, справа була не лише в тому, що вони з Моргаусом боялися реакції батьків та університетів на своє починання. Він хотів повного контролю та щоб гравці утримувалися — а сам тимчасом пробував стратегії Коша на дівчатах у твіттері...
— Знаєш, — мовив Страйк, який мав досить часу обміркувати справу, лежачи у лікарняному ліжку, — всього цього могло б не статися, якби люди просто роззули очі, чорт забирай. Ініґо з Катею взагалі не цікавилися сином і що він там робив у своїй кімнаті. А клятий Ґрант Ледвелл? Якби він хоч подивився на почерк на конверті та порівняв з почерком у листі, він би пішов до поліції, замість приписувати Блею корисливі наміри, що мені взагалі здається такою профанацією з його боку, якої я давно не бачив. І, може, Вікас Бхардвадж був би живий.
— «Вона моя сестра», — процитувала Робін. — З того, що каже Мерфі, батьки Вікаса взагалі не такі, як Ініґо, вони не цькували і не примушували сина. Але, за словами Мерфі, вони в шоці, що син створив гру, бо він же нічим, крім науки, не цікавився.
— Всім підліткам потрібне щось, про що не знають батьки, — поголився Страйк. — От тільки шкода, що деяким з них кортить убивати.
— Але це пояснює дружбу Ґуса та Вікаса, як гадаєш? Обоє так рано виявили здібності, кожен у своїй сфері, обоє відчували страшенний тиск, в обох нічого не виходило з дівчатами... стає зрозуміло, що їх об’єднало... Поставити ще цю листівку біля тебе?
Страйк простягнув Робін листівку, але на тумбочці біля узголів’я вже їх стояло стільки (кожен із племінників передав по саморобній, Люсі й Тед принесли куплені), що Робін скинула найбільшу, коли спробувала додати ще й листівку від Флавії. Нахилившись по листівку, вона побачила довгий текст, написаний від руки, і підпис: «Меделін».
— Викинь на сміття, — попросив Страйк, побачивши цю листівку. — Ми розійшлися.
— О, — промовила Робін. — Це поки ти тут лежав?
— Та ні, пару тижнів тому. Не склалося.
— А, — кивнула Робін, а тоді піддалася спокусі: — Мирно розійшлися?
— Та не дуже, — відповів Страйк. Він відламав та з’їв ще кілька квадратиків чорного шоколаду. — Вона мене побила.
Робін воліла б не сміятися, але не змогла стриматись. Далі і Страйк зареготав, але довелося припинити, бо стало боляче у грудях.
— Чорт, ти в порядку? — спитала Робін, помітивши, як він скривився.
— В нормі. А ти?
— Та звісно що в нормі. Мене навіть не поранено. Все добре.
— Точно? — спитав Страйк, уважно дивлячись на неї.
— Так, — запевнила Робін, чудово розуміючи, до чого така прискіпливість. — Чесно, я в нормі. Найбільша проблема — синець, бо він мене вдарив по скроні. Я не можу спати на цьому боці.
Не хотілося розповідати Страйкові про безсоння, яке відтоді її мучило, і про кошмари, але він так само підозріливо дивився на неї, тож Робін сказала:
— Слухай, ну це був жах, не стану брехати. Мертвий Ініґо... хоч це було і не так страшно, як коли ми знайшли мертвим Вікаса... Але все сталося так швидко, і я знала, що поліція вже в дорозі, плюс поки Ґус намагався зґвалтувати мене, він не міг зашкодити Флавії та Каті. А ще, — тут Робін довелося стримати дещо істеричний сміх, який щоразу розбирав її протягом кількох останніх днів, — йому ну дуже кортіло зґвалтувати живу жінку, а не труп, і це теж спрацювало мені на користь.