Выбрать главу

6.52 пп            13 лют. 2015

-------------------------------

 

— Здається, Енді знається на законах, та? — спитав Воллі.

— Суддя, чи що, — погодився Ем-Джей. — Так мило з її боку припустити, що ти не тримав ніж.

— Подивимось, як Енді не роздмухує полум’я ненависті?

— Ану, ану, — знову захихотів Ем-Джей.

Над їхніми головами з’явився новий твіт. І знову Воллі зачитав його вголос.

 

-------------------------------

Енді Редді @ydderidna

У відповідь @AnomieGamemaster

скажіть хтось тій підступній ненаситній сучці вже опрягтися

#негодуйтеЖервелл #язДжошем

11.45 дп      29 лип. 2014

-------------------------------

 

Воллі та Ем-Джей аж заревли від сміху.

— Далі — краще, — крізь регіт повідомив Воллі. — Чекайте, це ще не все... зараз побачите, як вона у нас не роздмухує полум’я.

З’явився новий твіт.

 

-------------------------------

Енді Редді @ydderidna

коли моє улюблене шоу зійде на пси, посадіть #Жервелл у великого пластикового Дрека і спаліть нахрін, тоді мені полегшає

10.34 пп      16 вер. 2014

-------------------------------

 

Воллі та Ем-Джей знову зареготали, ляскаючи себе по колінах, а Страйк почув за спиною якийсь рух і негайно прибрав звук. Повернувся Генрі. Побачивши, що саме дивиться Страйк, він помітно збентежився.

— Ти мене зацікавив, — сказав Страйк.

— А, — озвався Генрі.

Вони дивилися один на одного у напівтемряві, освітлені лише екраном комп’ютера.

— Я спати, — буркнув Генрі і пішов униз.

Страйк увімкнув звук і повернувся до стріму.

Воллі та Ем-Джей досі душилися сміхом через останній твіт.

Після зачитаного Воллі коментарі так само стрімко горталися вгору.

 

альґіззард: Воллі зайди Hathebrotherhoodofultimathule.com

ДжилліЧорнеСерце: Воллі, привіт бабусі!

АркеТінь: Ледвелл була брехуха і злодійка

сокирасакса14: всі ці ліберасти сльози ллють, а ще вчора її

дмитрійграєнатрубі: Воллі скажи привіт мені я дмитрій

ПокерФЕйс: воллі ти трахав кеа нівен?

УченьЛепіна: Я убив Ледвелл

ТаттіБ: не сумно, що здохла расистка та ейблістка

МҐТОвець: покажіть їм оце рівень! ! !

СофіБіі: я купила футболку скажіть привіт Соф Браун

БвахБой88: Воллі в дупу чорнод*****

айфеоконнор: просто всі розлютилися через нетфлікс

Семммітчелл: люди ляпають не подумавши

УльтімаБро88: зараз всі сжв і фемки почнуть замітати слід лоооооооол

 

14

 

 

І ось — лежить в труні!

Про радість — ані слова,

Бо я не спас її.

Крістіна Россетті,

«Відчай»

 

 

Однокімнатна квартира у Волтемстоу, яку Робін переглянула у неділю, виявилася першою, у якій вона залюбки оселилася б. Вона розташовувалася у новому будинку, була світла й чиста, у житловій зоні вистачало місця для дивану на випадок, якщо залишиться ночувати хтось із друзів, а ще було зовсім близько до станції метро «Блекгорс-Роуд».

— Я з вами зв’яжуся, — сказала вона ріелтеру. — Багато зацікавлених?

— Чимало, — відповів молодик у широкій строкатій краватці. Робін залюбки обійшлася б без його нескінченної балаканини. Він двічі спитав, чи вона планує жити сама. Стало аж цікаво, як він зреагує, якщо Робін почне слізно просити жити з нею і врятувати її від тягаря самоти.

Попрощавшись із ріелтором, вона пішки пішла до метро і засікла час. їхати буде менше, ніж з її нинішньої квартири, але від деяких уже переглянутих квартир до роботи було ближче. Та з огляду на все ця квартира їй підходила. Дорогою додому Робін думала про свої статки: вона мала солідний депозит, який не без труднощів вирвала зі спільного з колишнім чоловіком рахунку, і зарплатню отримувала нині непогану, але в Лондоні ніколи не вгадаєш.

Цілі вихідні — холодні й дощові — настрій у Робін був паскудний. Щойно вона вийшла зі станції «Ерлз-Корт» під зливу, оптимізм, який навіяли думки про життя у маленькій світлій квартирці, почав зникати.

Макс поїхав за місто разом зі своїм таксиком Вольфґанґом. Прийшовши додому, Робін скинула пальто та рукавички, взяла у спальні ноутбук і пішла з ним нагору, до вітальні. Гам погляд Робін упав на небажану листівку до Валентинового дня, яку вчора прислав Г’ю Джекс на прізвисько Гудж і яку вона просто покинула на кухонному столі. На листівці було зображено сенбернара з сердечком і написом на нашийнику «У мене від тебе слинка тече». Г’ю написав «якщо тобі раптом буде нудно» і додав свій номер. Як зрозуміла Робін, сенбернар мав навіяти приємні спогади про відпочинок у Швейцарії, та оскільки Г’ю на тому відпочинку їй зовсім не сподобався, Робін лише розсердилася на Кеті, яка дала Г’ю її адресу. Намагаючись подолати пригнічений настрій, Робін викинула листівку у смітник і зробила собі каву, а тоді сіла читати новинні сайти у пошуках нової інформації про вбивство і замах на Гайґейтському цвинтарі.