Выбрать главу

Паперовобіла: але поясни мені: який стосунок досьє має до нападу на Ледвелл і Блея?

Моргаус: саме через нього вони призначили зустріч, правильно? І пішли на цвинтар

Моргаус: ЛордДрек і Віліпечор влаштували ситуацію, яка призвела до озброєного нападу і вбивства

Моргаус: Розполовинення бажало їй смерті – тепер вона мертва

Паперовобіла: а раптом вони щиро вірили, що Ледвелл була Аномією?

Моргаус: сумніваюся, що вони в це вірили. Ти ж не повірила.

Моргаус: і якщо навіть ти здогадалася, де вони зустрінуться, будь-хто теж міг це зрозуміти

Паперовобіла: тобто я тупа? Дуже дякую

Моргаус: та ну, я нічого такого не мав на увазі, ти зараз поводишся як Хробак28

Моргаус: я хочу сказати, що хтось міг здогадатися, де буде зустріч, і влаштувати засідку. А може, Серцелла сказала ЛордДреку та Вілі, де вони зустрінуться. У приватному каналі.

>

>

>

Паперовобіла: Моя мама дуже хвора. Я не дозволю, щоб її поливала помиями преса і мучила поліція. Я не зробила нічого поганого

Моргаус: Ти не казала, що в тебе хвора мама

Паперовобіла: хіба тобі не байдуже?

Моргаус: мені зовсім не байдуже. Нащо ти таке кажеш?

>

>

>

Моргаус: Паперовобіла?

Паперовобіла: Г8Тчуегип

Паперовобіла: чорт

>

Паперовобіла: я плачу і не бачу клавіатури

Моргаус: що з твоєю мамою?

Паперовобіла: я не хочу про це говорити

Паперовобіла: не хочу цього визнавати

Моргаус: розкажи мені

Паперовобіла: нащо?

Моргаус: як це нащо

Моргаус: ти мені не байдужа

Паперовобіла: байдужа. Ти просто граєшся зі мною.

Паперовобіла: виклянчив у мене нюдси, а сам навіть фото у відповідь не прислав

Паперовобіла: весь такий запопадливий

Паперовобіла: скільком іще дівчатам ти пудриш мізки?

Моргаус: що ти таке говориш? Я нікому нічого не пудрю

Моргаус: і я ніколи не просив про ті оголені фото Паперовобіла: тобто це я просто сама така лярва?

Моргаус: хіба я таке казав?

Паперовобіла: дожилася, ридаю у бібліотеці

Моргаус: не треба

Моргаус: я ніколи не хотів і не хочу тебе образити

Моргаус: то що з твоєю мамою?

>

>

Паперовобіла: знайшли пухлину

Паперовобіла: вчора прийшли результати біопсії

Паперовобіла: злоякісне новоутворення

Моргаус: ох чорт

Моргаус: це жахливо

Паперовобіла: я більше так не можу

Паперовобіла: ти вважаєш, що я не гідна тебе

Моргаус: ?????

Паперовобіла: ти знаєш, хто я, я в цьому певна. Отой коментар про 400 миль

Паперовобіла: якби я тобі дійсно подобалася, ти б запропонував зустрітися

Моргаус: все не так просто

Паперовобіла: я маю почуття до тебе, але ти не відповідаєш взаємністю

Моргаус: це не так

Паперовобіла: це для мене занадто. Я більше так не можу, ще й мама хворіє

Паперовобіла: я збираюся видалити Гру Дрека з телефона

Моргаус: не треба

Моргаус: будь ласка

Паперовобіла: чому?

>

Моргаус: слухай, я знаю, що мати сильні почуття до людини, якої ти ніколи не бачив у реального житті – це божевілля. Але зі мною сталося саме це

Моргаус: я весь час про тебе думаю

>

Паперовобіла: мабуть, в це важко повірити, але мною й інші люди цікавляться

Моргаус: я в це дуже вірю!

Паперовобіла: доведи. Покажи себе.

>

>

>

Моргаус: я не можу

>

<Паперовобіла вийшов з каналу>

 

18

 

 

Пляшко тьми, що все плямує,

То влещає, то шельмує,

Скільки диких витівок

Ти взяла з пустих думок,

Скільки стріч та розставань,

Скільки дружб й ворогувань!

Мері Елізабет Кольридж,

«Вміст чорнильниці»

 

 

Наступного вівторка Страйк і Робін приїхали до «Клубу мистецтв» на таксі. Робін відзначила — але промовчала — що він вдягнув той самий італійський костюм, у якому був у «Рітці» на її день народження. Робін надягнула чорну брючну пару, елегантну, але без претензій. Поки їхали до Мейферу, Страйк вимкнув зв’язок із водієм і сказав до Робін:

— Я тут подумав, і вважаю, що ми не повинні казати їм, кого Еді вважала Аномією. Не можна розкидатися такими звинуваченнями, адже вона могла помилятися.