— Хочу дещо прояснити, — перебила його Робін, — гру створили двоє людей, правильно? Не один лише Аномія?
— Саме так, — кивнув Йомен. — Другий називає себе Моргаусом і...
— Це одна людина, — тоном цілковитої певності заявила Гізер. — Я в інтернеті читала. Вони — це одна і та сама людина.
— Можливо... не знаю, — тактовно погодився Йомен. — Моргаус, якщо це реальна людина, тримається дуже скромно. Майже нічого не пише у твіттері і, наскільки мені відомо, ніколи не цькував Еді. Силу у фандомі забрав Аномія, слава за гру дістається саме йому.
— І ви теж намагалися встановити особу Аномії в інтернеті? — спитав Страйк, переводячи погляд із Йомена на Елґара.
— Так, — кивнув Елґар. — І з наближенням підписання угоди негативне ставлення фандому почало нас непокоїти. Аномія створив надзвичайно злоякісну суміш правди та вигадки.
— Він знав речі, яких не мав знати? — поцікавилася Робін.
— Так, саме так, — відповів Елґар. — Окремі деталі, нічого важливого, але я почав сумніватися, чи не сидить Аномія у мене в студії. Я звернувся до фірми, яка спеціалізується на кібсррозслідуваннях і вже допомагала нам, коли стався витік даних зі студії. Вони досягли не більше успіху, ніж знайомий Ґранта. Аномія та Моргаус дуже постаралися, щоб захистити себе і свою гру в інтернеті. Але ми принаймні упевнилися, що Аномія не пише свої твіти просто зі студії, а це вже неабищо.
— Аномія та Моргаус називають себе звичайними фанатами, так? — спитала Робін.
— Так. Вважається, що це молоді люди, хоча вони ніде прямо не заявляли про свій віїс, наскільки я знаю, — сказав Йомен. — Про них говорять як про осіб чоловічої статі, хоча цілком очевидно, що й цього ми підтвердити не можемо.
— Ви теж намагалися встановити особу Аномії, так, Аллане? — спитав у агента Страйк.
— Так, — кивнув Йомен. — Я не казав про це Еді, щоб не давати їй облудної надії. Я радив їй не зважати на Аномію. Вона кілька разів зверталася до нього у твіттері, але це не допомогло. Насправді стало тільки гірше. Але одна справа — радити клієнту не звертати уваги на соцмережі, і зовсім інше — добитися, щоб він так і робив. Тож так, пів року тому я попросив одного з працівників зробити все можливе. Бенджамін — наш вундеркінд, він займається кібербезпекою. Вш вивчив хостинґи гри Аномії і, між нами кажучи, спробував обійти її захист, хакнувши обліковий запис адміністратора й проникнувши у модераторський канал, але з цього нічого не вийшло. Як і казав Грант, там все дуже хитро зроблено.
Двері знову відчинилися, — офіціанти повернулися із наїдками. Страйк, Йомен та Грант замовили японську яловичину ваґю, Елґар та Робін — салати, а Гізер — ризото.
Так смачно! — радісно повідомила Гізер, і Робін, яка намагалася не піддаватися антипатії, здалася. Вони зібралися у цьому фешенебельному клубі та їли цю смачну їжу через те, що небога Гізер загинула страшною смертю. Нехай Гізер її ледве знала, ця відверта насолода дорогою стравою і погляди, що їх вона постійно кидала на Страйка, Робін здавалися недоречними й неприємними.
Коли двері зачинилися знову, Робін спитала:
— А були спроби піти на контакт з Аномією? Якось із ним домовитися чи влаштувати приватну зустріч?
— Так, сама Еді намагалася це зробити, — відповів Йомен, енергійно нарізаючи м’ясо. — Вона через твіттер запросила Аномію зустрітися з нею особисто. Він так і не відповів.
— А через авторське право не можна щось зробити? — спитав Страйк. — Якщо в його грі задіяні персонажі Ледвелл та Блея, як це вирішується юридично?
— Це сіра зона, — відповів Йомен, жуючи шмат стейка. — Можна заявити про порушення прав, але фанатам подобається гра, і ніхто на ній не заробляє, тож ми вирішили не тиснути. Якби Аномія почав монетизувати гру, тоді це було б порушення авторського права. Ми гадали, що фанатам рано чи пізно набридне і вплив Аномії зменшиться, але їм не набридло.
— В нормі, — сказав Елґар, — ми б постаралися перетягнути його на наш бік — ну, знаєте, суперфан, популярний у спільноті. Квитки на передпокази, особисті зустрічі зі сценаристами та акторами, все таке. Але у цьому випадку таке неможливо, навіть якби ми вирішили проявити щедрість. Аномія плекає свою анонімність, з чого я доходжу висновку, що зірвана маска йому серйозно зашкодить.
— Це досить незручне питання, — сказав Страйк до Ґранта, — але оскільки Аномія має стільки приватної інформації, чи не спадало вам на думку, Гранте, що це може бути хтось із родичів?