Выбрать главу

— Це точно не хтось із родичів, — негайно відповів дядько Еді.

— Ніхто з родичів її не знав, — втрутилася Гізер. — Навіть ти її ледь знав, правда?

— Я був за кордоном, — повторив Ґрант, сердито позираючи на Страйка, — а моя колишня дружина хворіла. Мої батьки померли, батьки Еді — теж. Єдині родичі — мої діти, які її навіть не знають. Тож це точно не хтось із родичів.

— Я акуратно розпитав працівників, — сказав Йомен, — бо й мені, природно, спало на думку, що Аномія може бути одним із нас. Але виявилося, що всі максимум пили з Еді каву після роботи. Хтось міг би знати, як просувається робота над мультфільмом, але дізнатися подробиці минулого Еді людям не було звідки. На мою думку, Аномія — це хтось із найближчого кола спілкування Еді. Чи, що значно вірогідніше, з кола Джоша.

— Чому людина з кола Джоша здається вам більш вірогідним варіантом? — запитала Робін.

Йомен відклав ніж та виделку, проковтнув їжу та сказав:

— По-перше, на Джоша Аномія ніколи не нападав. Він завжди мав фіксацію на Еді, цькував та переслідував її. Це, серед іншого, посіяло між ними незгоду: до Джоша фандом ставився дуже прихильно, а Еді винуватив у всьому, що їм не подобалося. Але, як я уже казав, Джош давно пиячить і курить теж забагато. Також я боюся, що він погано розбирається у людях. У нас було чимало проблем із першими акторами озвучення, які всі були його друзями, і це повертає нас до, гм, питання Каті Апкотт.

Йомен глянув на Елґара, — той легким рухом виделки заохотив продовжувати, — і агент сказав:

— Я не запрошував Катю на цей обід, бо вона запекло захищає Джоша — що, звісно, дуже шляхетно, особливо зважаючи на його нинішній стан. Але без неї ми можемо говорити вільніше.

— Катя має власну агенцію?

— Власне... ні. Це дуже приємна пані, яка торгує матеріалами для творчості з дому. З Джошем та Еді Катя познайомилася кілька років тому, коли вони жили у мистецькій резиденції. Катя ходила туди на вечірні заняття. До того, як розпочати власну справу, вона працювала у піарі, тож почала радити Джошу та Еді, як поводитися, коли у «Чорнильно-чорного серця» з’явилися перші прихильники.

З часом вона стала де-факто їхнім агентом. У 2012 році Еді вирішила знайти професійного агента, яким став я. Джош лишився з Катею. Для людей, які зненацька стали популярними, природно триматися знайомих людей. Тут йдеться про вірність, але не обходиться і без страху. Важко зрозуміти, кому можна довіряти, коли зненацька ти стаєш всім цікавий. Катя — дуже приємна жінка з добрими намірами, — підкреслив він, — і вона в курсі, що я звернувся до приватних детективів по допомогу у пошуках Аномії. Вона запевнила, що сприятиме розслідуванню усім, чим лиш зможе. Вона більше, ніж я, знає про друзів Джоша та його коло спілкування, але вам доведеться діяти обережно, оскільки Катя не сприймає думку про те, що Джош через наївність, недбалість чи нестачу здорового глузду міг докласти руку до проблеми Аномії.

— Хто у Джоша є з рідних? — спитала Робін.

— Його виростив батько-одинак, який має ще двох дітей, і в мене склалося враження — з того, що я чув від Еді, сам я не знаю, — що містер Блей-старший гадки не мав, що робити з ним, і фактично передав батьківський обов’язок Каті, яка за віком могла б бути матір’ю Джоша.

— Ми були б вдячні за контакти Каті, — сказав Страйк, і Йомен кивнув, знов беручись за ніж та виделку.

— На час смерті Еді була в інших стосунках, правда ж? — спитала Робін.

— А, цей! — пирхнула Гізер.

— Так. Його звати Філіп Ормонд, — сказав Йомен. — Він учитель — здається, географії. Працює у школі в Гайґейті. Познайомився з Джошем та Еді на вечірніх курсах, — так само, як і Катя. Коли Еді та Джош розійшлися, запропонував їй поплакатися у жилетку.

— Він заявляє, що незадовго до її смерті вони заручилися, — сказала Гізер.

— А ви в це не вірите? — спитав Страйк.

— Ну, більше ніхто про таке не чув. І заручної каблучки вона не мала, — відповіла Гізер, яка сама носила великий діамант над широкою обручкою.

— Мені вона теж нічого не казала про намір одружитися, — сказав Йомен.

— І зведеній сестрі теж, — додала Гізер. — Я питала про це на похороні.

— Як звати зведену сестру? — спитав Страйк.

— Катріона Дуґлас, — відповів Грант. — Еді підтримувала з нею зв’язок після того, як пішла з тієї сім’ї.

Страйк записав ім’я.

— Ормонд просто бачить вигоду, якщо хочете знати мою думку, — сказала Гізер. — Він сподівається накласти лапу на її власність. Ще ця маячня з листами у труні! Спершу Блей — здавалося б, після того, як він назвав її Аномією... але ж ні, надиктував Каті те, що хотів би сказати, та принесла листа нам, і що 6 ви собі думали... — Гізер закотила очі, — щойно Філіп пронюхав, що Блей написав їй листа, то вирішив і собі це зробити. Я так і сказала Ґрубові: «Це ж труна, а не бісова поштова скринька!»