— Перш ніж ми продовжимо, — сказав Страйк, беручи до рук теку, яку він приніс із собою, — вам слід переглянути нашу стандартну угоду та розцінки. Я маю примірники контрактів, якіцо бажаєте їх почитати.
Він передав контракти через стіл. Запала мовчанка; Елґар та Йомен переглядали умови, а Страйк, Робін та Ледвелли шкребли виделками; Грант ще й дуже гучно жував. Нарешті агент та продюсер дістали ручки та підписали свої примірники і ще третій, — для агенції.
— Дякую, — сказав Страйк, щойно всі підписи було поставлено, і він забрав свій примірник.
— А я, — мовив Йомен, своєю чергою щось дістаючи з-під стільця, — маю передати вам це.
Він показав картонну теку, з якою Еді приходила до агенції і яку забула на бачку в туалеті.
— Ми почнемо негайно, — сказав Страйк. — Якщо залишите мені свої контакти, я буду повідомляти про хід розслідування щотижня, — та, звісно, у разі виникнення питань чи появи важливих новин я вийду на зв’язок раніше.
Елґар та Йомен передали йому свої візитівки.
— Питаю з чистої цікавості, — сказав Страйк, ховаючи картки у гаманець, — а що ви будете робити з Аномією, коли його особу буде встановлено?
Знову мовчанка; цього разу тиша була глибшою, бо Грант уже не жував. Кінець кінцем заговорив Річард Едґар.
— Від цькування, — мовив американець, — не захищений буквально ніхто. Я цілком певний, що коли ми знатимемо, хто такий Аномія насправді, ми знайдемо і докази лицемірства, неповаги до інших рас, сексуальних домагань... Хто живе цькуванням, має бути готовий від цькування загинути. Щойно ми встановимо його особу, перетворити Аномію з мисливця на жертву буде легко.
19
Так, втомлена, та серцем — ні;
Бо серце повне щирої відради,
Бо маю, що завжди належало мені —
Пригоди, дію, поступ без завади;
Бо як в широкий світ ми подались,
Уся моя снага, пуста колись,
Знайшла собі мету і в ній розраду.
Шарлотта Бронте,
«Ліс»
— Обговоримо за пивом? — спитав Страйк за пів години, коли вони з Робін уже спустилися на холодний тротуар і Страйк підняв руку, ловлячи таксі.
— Тільки за, — відповіла Робін.
— До пабу «Тоттенгем» на Чаринг-Кросс-роуд, — сказав водієві Страйк і відчинив для Робін дверцята машини.
Ентузіазм, з яким вона прийняла пропозицію, його потішив. Страйк поступово усвідомлював, що Робін не уникає спілкування з ним сам-на-сам — а саме це відбувалося б, якби ситуація на сходах «Рітцу» справді викликала у неї огиду. Можна було б подумати, що вона поводитиметься так само стримано, як і він, але Робін, здавалося, хотіла повернути ті дружні стосунки, які вони мали до того його нерозумного вчинку.
— Є новини про квартиру? — спитав Страйк, коли таксі рушило в бік Вест-Енду.
— Я вчора запропонувала більшу оплату, — сказала Робін. — Тепер чекаю. Страшенно втомилася від переглядів страшних халуп, а у Макса почуваюся третьою зайвою.
Перед «Тоттенгемом», улюбленим пабом Страйка неподалік від офісу агенції, так само тривали дорожні роботи; довелося перетнути повну битого каміння яму по дошках. Ступивши у двері пабу, і Страйк, і Робін — навіть попри гамір надворі — потрапили у знайому безпечну гавань з гравійованими дзеркалами та декоративними панно, які розписав давно померлий театральний художник.
Замовивши каву, Робін сіла на оббиту червоною шкірою банкетку і дістала телефон, щоб загуглити мистецьку резиденцію Норт-Ґров. Підійшов Страйк із пінтою пива і сказав:
— Треба повідомити поліцію, що нас попросили знайти Аномію. Це буде ввічливо. Я подзвоню старшому інспектору Мерфі.
— Добре, — сказала Робін. Тоді передала Страйкові свій телефон: — Ось, дивися: тут все почалося.
Страйк побачив фото великого будинку з брудно-рожевими стінами, а під ним — підпис:
МИСТЕЦЬКА РЕЗИДЕНЦІЯ НОРТ-ҐРОВ
Уроки малювання з натури, гончарства, виготовлення гравюр та фотографії.
Ми раді початківцям! Також пропонуємо кімнати митцям в оренду.
— Якщо Джош на час нападу ще заходив до резиденції, треба зазирнути туди, — сказала Робін. — Не можна виключати, що Аномія там теж буває.
— Згоден, — відповів Страйк, гортаючи сайт і розглядаючи фото уроків мистецтва; на одних зосереджені дорослі сиділи за гончарними кругами, на інших діти у пластикових фартухах виготовляли гравюри; було багато зразків картин олією, фотографій та малюнків олівцем, створених студентами. Повернувши телефон Робін, Страйк запропонував:
— Обговорімо портрет підозрюваного?