Аномія: вона завжди нам казала, що не має рідних.
Серцелла: я згодна з Чортиком, це жахливо
>
>
Аномія: я не прийматиму нових користувачів, поки попит не спаде. Хай копам набридне.
Чортик1: про що ти?
Аномія: У нас наразі по сто нових запитів на день. Мабуть, поліція. Тож я не прийматиму нових гравців
Віліпечор: ну молодець
Чортик1: якщо це поліція, вони нас можуть хакнути
Віліпечор: нє
Віліпечор: Моргаус зробив гру неприступною
Чортик1: а де він взагалі? Він сьогодні не модерує?
Віліпечор: та десь приступом бере Паперовобілу
Хробак28: Срецела з ним помінялася , бо він чимсь зайнятий
Віліпечор: кимсь
Віліпечор: але я його не засуджую. Вона красуня
Чортик1: Звідки ти знаєш?
Віліпечор: Це засекречено
Чортик1: маю йти
<Чортик1 вийшов з каналу>
Віліпечор: лол, підор манірний
Хробак28: не кажи такого!
Віліпечор: Хробаче, а можна я щось спитаю?
Хробак28: що ?
Віліпечор: нащо ти ставиш пробіли перед розділовими знаками?
Хробак28: що ?
Віліпечор: ти в школі взагалі вчилася?
<Хробак28 вийшов з каналу>
Віліпечор: лол
Серцелла: ой, Вілі, нащо ти так?
Аномія: ахахахаха
<Відкрито новий приватний канал>
<19 березня 2015 18.30>
<Серцелла запросив Аномія>
Серцелла: ти ж насправді не думаєш, що вони хочуть сюди проникнути?
<Аномія приєднався до каналу>
Аномія: це було б логічно
Серцелла: чому?
Аномія: вони хочуть дізнатися, чи не один із нас убив Ледвелл
Аномія: злякалася?
Серцелла: а чого мені боятися?
Аномія: це ж ти передала Блею досьє з «доказами» того, що я – це Ледвелл
>
Серцелла: хто це тобі розповів?
Аномія: Паперовобіла розповіла Моргаусу, а він – мені
Аномія: це не проблема. Я вже мав розмову з ЛордДреком та Вілі. Просто помилилися.
Серцелла: Я гадала, ти розлютишся.
Аномія: нє, це навіть смішно.
Аномія: ще й скільки користі
Серцелла: якої?
Аномія: Жервелл здохла
Серцелла: боже, Аноміє, не жартуй так
Аномія: Але, гадаю, ти повинна підвищити мій відсоток від роялті в якості вибачення
Аномія: бо, правду кажучи, без мене ти отримаєш хрін
Серцелла: Я маю поговорити з П
Аномія: поговори
<Серцелла вийшов з каналу>
21
З безсонних лож біжать серця безсоння,
Гульвіси хитрі йдуть в чужих подобах...
Немудрі штукарі ідуть на лови...
Джоанна Бейлі,
«Звертаюся до Ночі — Радісний дух»
— Ставлю десятку, що «Гра Дрека» не приймає нових гравців, бо вони бояться, що за ними спостерігає поліція, — сказав Робін Страйк, коли у вівторок вдень їхні шляхи перетнулися в офісі; минуло три тижні, відколи агенція взяла справу Аномії.
— Я пас, — відповіла Робін, яка саме доїдала бутерброд за подвійним столом у кабінеті; на екрані перед нею був обліковий запис Аномії у твіттері.
Скільки б Страйк та Робін не старалися потрапити всередину гри, щоразу вигулькував анімований Серцик, знизував плечима і пропонував: «Спробуй ще, бвах». Наразі єдиним способом викреслити Себа Монтґомері чи Воллі Кард’ю видавалося побачити новий твіт від Аномії у той час, коли жоден з об’єктів, за якими велося стеження, не використовував цифровий пристрій. Ситуація була, м’яко кажучи, незадовільна.
— Ти зараз куди? — спитала Робін у Страйка, який віддав Пат рахунки і не знімав пальта.
— За чверть години приймаю вахту у Дева, — відповів Страйк, глянувши на годинник. — Ввечері стежитиму за Монтґомері у, мабуть, черговому гіпстерському барі. До речі, я вчора подивився кілька серій мультфільму. Подумав, що парто це зробити, щоб краще розуміти, що ми таке в біса розслідуємо.
— І що думаєш?
— Думаю, що це божевілля, — сказав Страйк. — Оцей Дрек — це взагалі що?
— Гадаю, Джош та Еді самі не знали, — відповіла Робін.
— Як просувається процес? — спитав Страйк, показуючи на сторінку Аномії у твіттері.
— Є цікаві моменти, — відповіла Робін, — але наразі нічого серйозного.
— Найближчим часом треба буде провести повноцінну нараду, — сказав Страйк. — До речі, Філіп Ормонд може зустрітися з нами наступного четверга. Зараз він в Ірландії. В школі канікули.