— Питали, чи ти часом не Аномія?
— Нє, але питали, чи я не знаю особу Аномії, а ше розпитували про якесь Братство Ультиматуму чи як його.
— А хіба в них назва не «Розполовинення»? — спитав Себ.
— Про «Розполовинення» нічо не питали, а про тих братків наговорили з три гори, — відповів Воллі. — Я кажу: «Який я вам нахрін брат, я шо, на монаха схожий?» Ше розпитували про те, як мене вигнали з ролі Дрека і що я думаю про політичні погляди Еді.
— І що ти відповів? — спитав Тім.
— Сказав, що її погляди — лайно собаче. Наче вони цього не знали, — відповів Воллі тепер уже з агресивними інтонаціями. — Вони ж бачили мої відоси. Я їм сказав, хай ідуть попитають отих малих СЖВ. То вони хотіли їй смерті, а не я. Хай спитають оту п**доту...
Він затнувся, але Брам тільки засміявся.
— Він це слово вже чув, — легковажно пояснив Нільс.
— Ах ти ж нечемний бриднюк! — мовив Брам до Воллі дреківським фальцетом.
— Гаразд, гаразд, — кивнув Воллі. —Коротше, я їм сказав, щоб розпитали автора «Пера правосуддя». Бачили ту хрінь? — спитав він у решти. Всі похитали головами.
— Тобі ду-уже сподобається «Перо правосуддя», — не без злостивості сказав Воллі Тіму. — Хробак — трансфобний персонаж.
Тім силувано усміхнувся.
— Правда?
— Ага. Гермафродит, шариш? Шоб побісити небінарну публіку. Отак.
— У тебе питали, де ти був у той день? — спитав Себ.
— Так, сказав, що був удома з бабунею та сестрою. Копи розпитали їх, вони все підтвердили, та й усе.
— А питали, коли ти востаннє бачив Еді?
— Так, — кивнув Воллі. — Сказав, що не бачив її, відколи мене погнали, але що іноді спілкуюся з Джошем.
— Справді? — здивувався Тім.
— Так. Ми ж були друзями до того гадського мультика. Та й не Джош же мене виганяв. То все вона. Ше спитали, коли я востаннє бачив Джоша. Сказав, що на Новий рік. Разом святкували.
— Правда? — спитав Тім.
— Правда, і він налигався до чортів, — із сердитим сміхом відповів Воллі.
— Шось верз про контракти на фільми і всяке таке.
— Катя вчора теж згадувала про фільм, — зауважив Нільс.
— Але ж тепер цього не буде? — спитав Себ. — Адже Джош...
— Та ні, будуть знімати, — сказав Нільс.
Тім дістав із кишені мобільний, глянув на екран, не зрадів побаченому і сховав телефон назад. Одночасно з ним Себ теж взяв у руки мобільний, щось набрав і відклав знову. Страйк глянув на твіттер Аномії. Нових твітів не було. Детективи і далі перекидалися порожніми фразами, але четверо чоловіків і хлопчик не зважали на них і взагалі не дуже переймалися тим, що їхню розмову хтось може підслухати.
— А про що розпитували тебе, Нільсе? — спитав Тім. — Нащо взагалі до тебе приходили?
— Дізналися, що Джош перед нападом місяць жив у Норт-Ґров.
— А це правда? — спитав Воллі, здивувавшись, як і решта двоє молодиків.
— Правда. Він залив свою нову квартиру і сусідів знизу. Сильно попсував помешкання.
— Дурбецало, — мовив Себ цілком доброзичливим тоном.
— Тож ми пустили його в стару кімнату. Ще поліція питала про те, нащо приходила Ясмін, і...
— Хто? — спитав Себ.
— А, вона, видно, була вже після тебе, — сказав Нільс. — Вона їм трохи допомагала. Відповідала на листи фанатів, погоджувала інтерв’ю і все таке.
— Пам’ятаю її, — мовив Воллі. — Така гладуха? Еді її теж прогнала.
— Так. Власне, Ясмін приходила до Джоша в нову квартиру, не знайшла його там, прийшла до нас, вони поговорили, і після того Джош забрав у голову, що Еді — то...
Тут Брам, знудившись, підскочив і почати дурним голосом волати репліки Дрека. Шукаючи якусь розвагу, він ковзнув поглядом по Страйку та Барклсю.
— Дрек самотиться й нудикує! Дрек самотиться й нудикує! Дрек самотиться й нудикує!
Все, що Нільс розповідав молодшим чоловікам, потонуло у цьому безупинному ґелґотінні. Минуло зо дві хвилини — хоч здавалося, що значно більше — поки Нільс нарешті перервав свою оповідь, дістав з кишені шортів телефон і мовчки простягнув його Браму. Той схопив мобільний, знову сів і почав гратися.
— Тож, — підсумував Нільс, — за словами Каті, Джош забрав досьє.
— І його не знайшли на цвинтарі?
— Ні, — відповів Нільс. — Поліція гадає, що його забрав нападник. І телефон Джоша теж.
— Чорт, — сказав Себ.
— А з Пезом поліція розмовляла? — спитав Воллі. Нільс похитав головою.
Тім знову дістав з кишені телефон і щось набрав. Страйк глипнув на твіттер Аномії. Жодної активності.
— Мені час іти, — сказав Тім.
— Ми ж навіть не дійшли до тебе, — сказав Воллі.
— Я ж казав, до мене не приходили, — відповів Гім і підвівся. — Я гадав, що вони прийшли до вас, бо опрацьовують всіх, хто мав стосунок до «Чорнильно-чорного серця», але схоже на те, що до вас прийшли з інших причин.