Выбрать главу

Кеа дістала мобільний і почала шукати фото. Робін запідозрила, що відео не настільки спонтанне, як Кеа хотіла показати.

— Ось, бачите? — спитала Кеа, показуючи фото серця у ромбі на цегляному надвіконні. — Ось тут серце Марґарет Рід ударилося об стіну.

Так-с, і я розповіла цю історію Джошу, оцю штуку про серце, яке типу вирвалося з грудей. Та-а-ак... а тоді за рік я побачила, як Еді Ледвелл розповідає про типу свою ідею персонажа на ім’я Серцик, і я така — ого, це щось дуже знайоме.

Звісно, не можна автоматично вирішити, що в тебе вкрали ідею, — поскаржилася камері Кеа, — і я така почала дивитися мультфільм, і така: ОГО! Нічого собі. Там було буквально те, що з розповідала про серце. І це було, гм, дивно, бо він не стверджував, що це все придумав... то вона так казала! Я так — ага, тобто він їй розповів, а тепер вона каже, що сама придумала. Та-а-ак... я стала дивитися далі і — не буду брехати — це все мене сильно... напружило.

Бо ось там є цей птах, Сороцюга, і він розмовляє. А я саме про це розповідала Джошеві, коли ми зустрічалися, — що сороку можна навчити розмовляти, а він про це не знав, а ця Еді Ледвелл знов-таки каже, що це її ідея...

І ще оця примара чи що воно, є така героїня у мультфільмі... це просто дичина якась, але мені навіть інші люди казали, що ого, це ж реально ти, а я така — але ж Джош вічно казав, що я дуже біла... тобто бліда... і от я бачу цю примару і думаю собі, це ж що виходить, хтось вирішив, що бути дуже блідою — це типу моторошно чи що? У нього лишилися мої фотки, а вона зробила з мене привида.. щоб що? Це так моторошно...

Але оце... оце була остання крапля. Бачите цей малюнок?

Кеа розвернулася і піднялася на коліна на ліжку — папужка Иоко так само чіплялася за її плече — і показала на зроблений олівцем ескіз на стіні. Там було зображено чудовисько з людським тілом і головою птаха; постать кидала довгу тінь.

— Я намалювала його на першому курсі, щоб ви знали... Та-а-ак... він мені наснився у кошмарі, це дуже особисте, ага? Ай, Йоко!..

Нерозлучниця пурхнула з її плеча геть із кадру, смикнувши Кеа за волосся.

— Та-а-ак... отже, — сказала Кеа, знову всідаючись на ліжку, — я показувала Джошу цей малюнок, коли ми зустрічалися. Це просто нарис, але отут є ця тінь... Тобто якщо ви бачили мультфільм, то там є постать Дрека, і це буквально ось ця тінь, без шиї, з таким гострим дзьобом... а, забула сказати, я виросла серед птахів, бо в мене мама розводить папужок. І мені наснився монстр з головою птаха, а тоді я бачу Дрека і така... ого, яка знайома картинка. Я ж це не вигадую, самі бачите...

Так, і я така, ну добре, чотири збіги... чи не збіги? Та-а-ак, я розумію, що для когось я просто ображена колишня, але мене зачепило те, що Джош не сказав «так, я надихнувся ідеями подруги чи там колишньої, чи кого», зате ця Еді заявляє, що це все вона вигадала. І я... ну тобто, добре, мабуть, бувають і такі збіги, але я не розумію, як це вона отак сидить і каже «ой, я не пам’ятаю, звідки до мене прийшов образ цього серця». Як можна такого не пам’ятати? Це ж не якийсь суперзагальний образ? Так, це, власне, все, що я хотіла сказати заради самоповаги чи що. Я просто хотіла висловитися. Та-а-ак... все.

Кеа задихано захихотіла, потім потягнулася вперед і вимкнула камеру. Під відео були коментарі:

 

Серцик Серциссон 3 тижні тому

Я чув, що Ледвелл багато кого обікрала, а ти, мабуть, була перша

 

Ніккі 4 тижні тому

ідею про серце схоже що справді вкрали у тебе. Яка гарненька пташечка!

 

Краш-тест-манекен 1 рік тому

«Я біла дівчинка і це надихнуло їх придумати привида», ахахах

 

Робін із хвилину мовчки обмірковувала побачене, а тоді взяла офісний телефон і набрала Аллана Йомена. Її пообіцяли з’єднати; довелося послухати інструментальну версію «Му Heart Will Go On», а тоді почувся голос агента:

— Так, Робін, добридень?

— Добридень, Аллане. Я маю одне коротке питання, — можливо, ви зможете допомогти. Що вам відомо про дівчину на ім’я Кеа Нівен?

— Кеа Нівен... — повагом повторив Йомен. — Гм... ім’я наче знайоме... Хто це, не нагадаєте?

— Колишня дівчина Джоша Блея, яка...

— А! Кеа Нівен, ну звісно! — вигукнув Йомен. — Це та, яка каже, що придумала «Чорнильно-чорне серце», а Еді просто вкрала її ідеї?

— Так, це вона, — відповіла Робін.

— Дарма я не згадав про неї на зустрічі, — мовив Йомен. — Вона точно не Аномія.