— Яким чином виключила? — спитав Страйк, не піднімаючи на Робін очей від роздруківки «Пера правосуддя».
— За його словами, Аномія був у грі, коли Кеа не мала доступу до комп’ютера чи телефона. Добре, — додала Робін, якій все дужче кортіло опинитися якомога далі від Страйка, — як я уже казала, маю зустріч з Ільзою. Ти не проти, якщо я закінчу робочий день просто зараз?
— Та без проблем, — відповів Страйк, якому кортіло залишитися наодинці зі своїми думками не менше, ніж Робін — піти.
— Тоді побачимося у четвер, — сказала Робін, бо за графіком зустрічей до того вони не мали, і понесла свій шок назад до приймальні, де надягнула пальто, взяла сумочку, тепло попрощалася з Пат і пішла.
Страйк лишився сидіти. Серце шалено калатало, ніби він щойно зійшов з боксерського рингу. Важко було змусити себе читати документ, який передала йому Робін.
Про блоґ «Перо правосуддя»
Анонімний блоґ «Перо правосуддя» створено у січні 2012 року. Його невідомий автор у твіттері називає себе @penjustwrites. Локація — прихована. Блоґ має на меті...
Але сконцентруватися не виходило. Кинувши папери на стіл, Страйк дав волю своїй люті на Шарлотту, яка була тим сильнішою, що на себе він теж гнівався. Він проігнорував загрозу. Він знав, що Яґо Росс бачив те чортове фото, і нічого не зробив, бо зручніше було думати, що накокаїнений Валентин просто згущує барви. Страйк зрозумів, що був катастрофічно легковажний як у питанні серйозної загрози для його справи, так і — настав час визнати це — у певності, що Робін не треба знати про Меделін.
Шарлотта мала неперевершену здатність до зчитування чужих емоцій, відшліфовану роками спілкування з сім’єю, де всі мали наркотичні залежності та психічні захворювання. Вроджений талант до розпізнавання надій та страхів, що їх люди вважали надійно схованими, допомагав їй зачаровувати інших і завдавати їм болю. Хтось би подумав, що вчинок Шарлотти продиктований чистою пристрастю до руйнування, що була однією з найбільш небезпечних її рис, але Страйк знав, що причина інша. В останньому повідомленні, яке він отримав від Шарлотти пів року тому, вона написала: «Здається, ніколи в житті я ще нікому так не заздрила, як тій дівчині Робін». Він був ладен поставити всі гроші на те, що Шарлотта відчула його бажання перенести свій потяг до Робін на Меделін, бо читала Страйка так само легко, як він — її.
— Я пішла! — каркнула Пат із приймальні.
— Гарних вихідних, — автоматично відповів Страйк.
Почувши, що вона вийшла, він негайно взяв цигарки та попільничку, яку тримав у шухляді. Затягнувшись улюбленою «Бенсоненд-Геджес», Страйк почав думати, як розв’язати проблему Яґо Росса і того клятого фото, але некеровані думки поверталися до Робін. Страйк почав робити рівно те, чого уникав уже кілька місяців: знову переживати ту нерозумну, небезпечну мить на сходах «Рітцу» і — вперше — визнавати певні неприємні істини.
Він не хотів, щоб Робін знала про Меделін, бо десь у глибині душі досі сподівався, що неправильно витлумачив її мовчазне «ні». У її минулому ховалася травма, через яку Робін автоматично сахалася будь-яких неочікуваних знаків уваги. Що як те її «ні» — то просто рефлекс, щось умовне, щось тимчасове? Останнім часом Страйку здавалося, ніби вона намагається показати, що не боїться повторення того незграбного п’яного вчинку. З досвіду він знав, що жінки уміють донести до небажаного чоловіка його небажаність. Робін не почала триматися холодніше, не уникала спілкування наодинці, не натякала на наявність бойфренда, щоб підкреслити свою недоступність; вона з ентузіазмом прийняла пропозицію випити і навіть обняла його у пабі. Нічого з цього не було схоже на демонстрацію відрази чи намагання його відштовхнути.
Але якщо він ще має шанс, то що з того? Легкої відповіді не було. Спливали давні аргументи проти спроби вивести стосунки за межі звичайної дружби: вони з Робін — ділові партнери, вони купу часу проводять разом, і якщо — коли — стосунки з Робін зайдуть кудись не туди, все, що вони збудували разом, обвалиться. Крім агенції, Страйк не мав у житті нічого стабільного.
Але придушити почуття до Робін, якому він так і не придумав назви, було вкрай важко. Так, йому хотілося, щоб вона лишалася без пари, поки він розбирається у власних почуттях та бажаннях. А тепер завдяки Шарлотті Робін відчує своє повне право знайти іншого Метью, який запропонує їй руку та серце — адже вона з тих жінок, з якими чоловіки бажають взяти шлюб, тут Страйк не мав жодних сумнівів — і тоді все розвалиться так само напевно, як і якщо б вони лягли у ліжко і пожалкували про це, бо врешті-решт вона піде з агенції — як не раніше, то пізніше. Страйк сам був ходячим доказом того, як погано ця професія поєднується з постійними стосунками.