Страйкові вона нічого з цього не розповіла — тільки зазначила, що її запрошено на лижний курорт, і хотілося б поїхати, тож на Новий рік вона візьме додаткові вихідні. Розуміючи, що Робін заслуговує на значно довшу відпустку, ніж та, про яку вона просить, Страйк негайно погодився і побажав їй гарно провести час.
3
Твій погляд, мов вино, п’янкий,
Туманить вмить чоловіків...
Емілі Пфайффер,
«Віршик для Часу»
Двадцять восьмого грудня колишній бойфренд міс Джонс, який багато тижнів поводився бездоганно, нарешті здійснив грандіозний демарш і купив велику дозу кокаїну просто на очах у Дева Шаха, а тоді спожив придбане у компанії двох ескортниць і поїхав з ними додому, в Іслінґтон. Радісна міс Джонс наполягла, що має приїхати до офісу і подивитися фотографії, а там спробувала обійняти Страйка. Коли він м’яко, але рішуче відштовхнув її, жінка скоріше здивувалася, ніж образилася. Оплативши рахунок, вона поцілувала Страйка у щоку, зухвало заявила, що тепер винна йому послугу, запропонувала колись подзвонити щодо повернення боргу, а тоді відбула у хмарці «Шанель № 5».
Наступного дня мама-репортерка, яка замовила стеження за Гріховодою, вилетіла до Індонезії, де розбився літак. Перед від’їздом вона встигла подзвонити Страйку і повідомила, що її донька планує святкувати Новий рік у клубі «Аннабелз» із родичами шкільної подружки. Репортерка була певна, що Гріховода спробує зустрітися там з дівчиною, і попросила агенцію прислати до клубу детективів, щоб вони за всім наглянули.
Хоч як йому цього не хотілося, Страйк попросив про допомогу міс Джонс, яка змогла провести його та Мідж до цього приватного клубу як своїх гостей. Страйк вирішив взяти з собою саме Мідж, бо та зможе за потреби зайти за Ніжками у жіночу вбиральню, а ще — щоб міс Джонс не вирішила, що він влаштував це, плануючи з нею переспати.
Він відчув стидке полегшення, коли за дві години до призначеного часу міс Джонс подзвонила і сказала, що в її маленької доньки температура.
— ...клята няня, бачте, теж хвора, батьки поїхали відпочивати на Мюстік, тож віддуватися мені, — капризним тоном повідомила вона. — Але ви йдіть, я попередила охорону.
— Дуже дякую, — відповів Страйк. — Сподіваюся, дівчинка скоро одужає.
І він повісив слухавку, поки міс Джонс не попросила про нову зустріч. Об одинадцятій вечора Страйк і Мідж, яка надягнула чорний оксамитовий смокінг, вже сиділи у підвальному приміщенні клубу на Беркелей-сквері лицем до лиця між двома дзеркальними колонами, а над головою юрмилися сотні золотих кульок, з яких звисали блискучі стрічки. Сімнадцятирічний «об’єкт» сидів за кілька столиків від них у товаристві рідних подружки. Дівчина раз у раз поглядала на вхідні двері з надією й тривогою. В «Аннабелз» було заборонено користуватися мобільними телефонами, і Страйк розумів, що дівчина так нервує, бо з усіх джерел інформації має тільки власне чуття.
— Компанія з вісьмох осіб на п’яту годину, — тихо мовила до Страйка Мідж. — Дивляться на тебе.
Щойно Мідж це сказала, Страйк теж їх побачив. Чоловік і жінка за столом на вісім людей розвернулися на стільцях, поглядаючи в його бік. Жінка мала довге волосся того самого золотаво-рудого відтінку, що й Робін, і була вбрана у тісну чорну сукню та босоніжки на високих підборах, зав’язки яких оповивали її гладенькі смагляві ноги до колін. Чоловік, вбраний у жакардовий смокінг з яскравою краваткою, Страйкові був наче знайомий, але він не міг пригадати звідки.
— Як гадаєш, вони тебе впізнали за фотками з газет? — спитала Мідж.
— Ще цього не вистачало, — прогарчав Страйк. — Бо доведеться йти на пенсію.
У пресі зазвичай публікували світлини Страйка з часів армійської служби, а тепер він став старший, відростив довше волосся й набрав вагу. Коли доводилося свідчити у суді, він відпускав бороду, яка, на щастя, росла дуже швидко.
Подивившись на відображення цікавої пари у найближчій дзеркальній колоні, Страйк побачив, що чоловік і жінка про щось шепочуться. Вона була дуже симпатична і — на відміну від більшості жінок у клубі — наче нічого не робила з обличчям: коли вона піднімала брови, на чолі з’являлися зморшки, губи були нормального розміру, а ще вона була надто молода — маючи десь тридцять п’ять років — щоб встигнути зробити серйозну операцію, яка перетворила обличчя найстаршої жінки за її столом на нерухому маску.