— Так, — тихо сказав Ейс. — Берем їх. Нікого не калічити, крім Лачанса. Я йому сам обидві руки нахер зламаю.
Я весь похолов. І не обмочився, як тоді, на мосту, лише тому, що не мав чим, бо давно не пив рідини. Він казав це серйозно, розумієте. За роки, що минули звідтоді, я змінив свою думку щодо багатьох речей. Але не щодо цього. Коли Ейс сказав, що він зламає мені обидві руки, він конкретно це й мав на увазі.
Вони рушили до нас крізь ослаблий потік дощу. Джекі Маджет витяг із кишені пружинного ножа «Демано», і вискочило лезо. Зблиснули шість дюймів сталі, голубино-сірої в дощових напівсутінках. Верн із Тедді обабіч мене присіли в пози для бійки: Тедді — охоче, а Верн — із відчайдушною гримасою загнаного в кут на обличчі.
Старші хлопці насувалися суцільним фронтом. Їхнє взуття з плюскотом розтинало болото, що під час зливи стало однією великою грузькою калюжею. Тіло Рея Бравера затопленою діжкою лежало в нас під ногами. Я вже приготувався битися… і тут раптом Крис вистрелив із пістолета, якого він у батька з бюро цупонув.
БА-БАХ!
Господи, до чого ж то був прекрасний гуркіт! Чарлі Гоґана аж у повітря підкинуло. Ейс Мерил, котрий невідривно дивився на мене, сіпнувся й перевів погляд на Криса. Його рот знову роззявився й округлився від подиву. Очисько був геть причмелений.
— Слу, Крисе, це ж татів, — протягнув він. — Він із тебе шкуру спустить…
— Порівняно з тим, що буде тобі, це дрібниці. — Обличчя Криса страхітливо зблідло. Здавалося, хтось висмоктав із його тіла все життя і вдмухнув йому в очі. Вони горіли вогнем. — Ґорді правильно сказав: ви зграя дешевок. Верну з Біллі ця фішка нахрін не треба була. Інакше ми б сюди не пензлювали здалеку. Вони просто розтринділи про це, й Ейс Мерил помізкував за них. — Він перейшов на крик. — Але ви його не отримаєте, ясно вам?!
— Слухай сюди, — сказав Ейс. — Краще поклади пушку, поки ногу собі з неї не прострелив. Тобі не стане пороху й бабака з неї вбити. — Він знову рушив уперед із лагідною усмішкою. — Ти, мале вбоге обдристане чмо, у мене зжереш цей йобаний ствол.
— Ейсе, якщо ти зараз же не спинишся, я вистрелю. Богом клянуся.
— І в тююю-ряяягу підеш! — тихо проспівав Ейс, ні на мить не завагавшись. Усмішка не сходила з його лиця. Решта спостерігали за ним із жахом і захватом… так само, як ми з Тедді та Верном дивилися на Криса. Ейс Мерил був найтвердішим горішком на багато миль навкруги, і я сумнівався, що Крису вдасться взяти його на пушку. І що лишалося в підсумку? Ейс не думав, що дванадцятилітній шкет зможе в нього вистрелити. Я вважав, що він помиляється. Думав, що Крис вистрелить в Ейса ще до того, як Ейс встигне забрати в нього батьків пістолет. За ті кілька секунд, що лишалися на роздуми, у мені зміцніла впевненість, що зараз станеться щось погане. Таке погане, що в мене ще в житті такого не було. Може, убивство. І все через суперечку за те, кому має дістатися труп.
— Куди тобі, Ейсе? — тихо та з жалем у голосі спитав Крис. — У руку чи в ногу? Я вибирати не можу. Сам вибери.
Й Ейс зупинився.
27
Його обличчя витягнулося, і раптом на ньому я вгледів жах. Напевно, подіяли не так слова Криса, як його тон — у ньому вчувався справдешній жаль через те, що все так погано й от-от стане ще гірше. Якщо то був блеф, то найкращий з усіх, які я бачив. Решту старших хлопців він переконав на сто відсотків. Вони накуксилися так, наче хтось перед ними підніс сірника до феєрверка з коротким шнурком.
Ейс поволі опанував себе. М’язи обличчя знову напружилися, губи стислися, і він глянув на Криса так, як дивляться на того, хто зробив серйозну ділову пропозицію — об’єднати дві ваші компанії в одну, викупити твій кредит чи відстрелити тобі яйця. Той очікувальний вираз був сповнений цікавості: він давав знати, що весь жах або вивітрився, або був узятий у шори. Ейс зважив свої шанси не бути застреленим і зрозумів, що вони не настільки на його користь, як він думав. Але він досі був небезпечний — може, навіть небезпечніший, ніж до того. Такого відвертого балансування на межі війни я відтоді не бачив більше ніколи. Жоден із них не блефував, обоє були цілком серйозні.
— Гаразд, — тихо мовив Ейс до Криса. — Але я знаю, що тебе після цього чекає, уйобок.