Выбрать главу

Містер-Пітерс зробив паузу і оглянув аудиторію. І під час цього він так хитнув головою, що старий Андрій Антонович аж гмикнув: на його думку, нечемно було такою мірою копіювати професора Терещенка. Тим часом Містер-Пітерс засунув ліву руку в кишеню, а правою обперся на стіл.

— Ну й лектор поважний з нього, — прошепотів Ганні Данило Якович.

— Прошу уваги, товариші й товаришки, — суворо продовжував Містер-Пітерс. — Скажемо так. Ультракороткі хвилі вийшли тепер остаточно з лабораторій радіотехніки, лабораторій зв’язку і посіли почесне місце в біології. Це не значить, що вони втратили свою вагу в галузі зв’язку; навпаки, їх використання для зв’язку весь час поширюється. Проте, ми говоритимемо сьогодні, як я вже сказав, про УКХ в біології. Власне кажучи, до відкриття сучасних УКХ вчені мало звертали уваги на високочастотні струми, на справжній їх вплив…

— Пробачте, а д’Арсонваль?.. — не витримала Рая, що давно вже з незадоволенням спостерігала обмін дружніми поглядами між поважним лектором і невідомою їй чорноокою дівчиною на ім’я Ганна.

— Що ж д’Арсонваль? — спалахнув Містер-Пітерс. — Він робив не те. Звісно, д’Арсонваль ще 1891-го року оголосив наслідки своїх дослідів щодо впливу високочастотних струмів на організм людини. Проте — які то були хвилі, я вас запитую?.. Це були майже довгі хвилі. З таким самим успіхом можна згадати й про діатермію. Ні, шановна товаришко, це не були УКХ. Тут треба просто сказати, що вперше вплив УКХ на живі організми було помічено лише тоді, коли генератори ультракоротких хвиль стояли вже в лабораторіях радіотехніків-зв’язківців. І помічений був той вплив на власних організмах. Ось що. Хіба я не пам’ятаю сам, як у мене під час роботи з УКХ з’являвся головний біль, як у мене підвищувалася температура тощо?.. А я тоді ще не знав нічого про вплив УКХ на живі організми. Отже — все це народилося в радіотехнічних лабораторіях. І д’Арсонваля нема чого згадувати.

Розтрощивши спробу втрутитися в сферу, яка була зараз виключно в його компетенції, Містер-Пітерс заспокоївся.

— Наука зареєструвала насамперед оці явища, що про них я згадав. Особи, які працювали коло генераторів УКХ, систематично зазнавали головного болю, у них підвищувалася температура тіла. Це були перші ознаки довгого впливу ультракоротких хвиль. Далі в експериментаторів помічені були такі наслідки впливу УКХ: підвищена сонливість, або, залежно від особистих властивостей людини, навпаки, стан підвищеної збудженості. Все це примусило біологів зацікавитися ультракороткими хвилями. І от уперше справжні наукові досліди в цій галузі поставив у Відні вчений Шліфаке; він користувався генератором УКХ, який спеціально для цього збудував віденський професор фізики Езау. Ось хто — Шліфаке та Езау, а не д’Арсонваль, шановна товаришко! — суворо закінчив свій історичний екскурс Містер-Пітерс.

Аудиторія зосереджено слухала. І найуважнішими слухачами були, безумовно, неофіти цієї справи — Ганна, Тетяна й Данило Якович.

— Потужність цього генератора Шліфаке та Езау була дуже невеличка. Але наслідків вони досягли, як на той час, надзвичайних. Мухи, внесені в поле конденсатора коливального контура, відразу ж, як тільки вмикали генератор, падали вниз мертві, немов убиті блискавкою. Миші, внесені в це поле, гинули за кілька секунд, а пацюки — за чотири-п’ять хвилин…

— От би наших пацюків так… — замріяно проговорив Данило Якович, — може, ти б у нас таке зробив?

— З охотою, — усміхнувся Містер-Пітерс, — для цього мені треба дуже мало. Будь ласка, приносьте мені пацюків — і я їх вбиватиму за допомогою мого генератора ще швидше, ніж Шліфаке та Езау.

— Та, спіймавши пацюка, я вже й сам як-небудь уб’ю його, — не вгавав Данило Якович, — ти так, щоб тобі їх не ловити.

— Так поки що не можу. І, взагалі, прошу не заважати мені сторонніми розмовами. Я продовжую. Досліди Шліфаке та Езау повторили радянські вчені Шерешевський та Плотніков. Цей останній працював з хвилями від 12,5 до 50 метрів завдовжки. Він установив, що найсильнішими були промені з довжиною хвилі від 14,5 до 30 метрів. Просвічені такими хвилями клопи й носаї, чи як їх називають?..

— Довгоносики, — відгукнулася Ганна.

— Ага, довгоносики. Так от, клопи й довгоносики вмирали залежно від довжини хвилі за час від кількох секунд до однієї хвилини. Таких же наслідків досягли, повторюючи досліди, і інші радянські вчені, Церветінов та Гільдебранц. Тепер, шановні товариші, я на кілька хвилин передам слово нашому шановному товаришеві Ромі, щоб він розповів про вплив УКХ на різні речовини. Це — його галузь. Прошу уваги.