Капітан уже був готовий повернутися до шахти, але раптом у світлі ліхтарика побачив якусь складну конструкцію, яка точно мала механічну природу. Даллас із полегшенням зітхнув: враховуючи напіворганічні нутрощі інопланетного корабля, ця конструкція, беззаперечно, мала цілком технічний, хоча й зовсім незнайомий вигляд.
— Сюди!
— Щось трапилося? — це був Кейн.
— Нічого. Я знайшов якийсь механізм.
Ламберт і Кейн підбігли до нього, здіймаючи взуттям куряву. Вони також присвітили своїми ліхтариками. Навколо все здавалося тихим і нерухомим, хоча в Далласа було таке враження, наче за цими стінами з дивними контурами безперебійно і тихо працювали якісь механізми. Доказом наявності механічного життя була поодинока металева планка, що рухалася туди-сюди по своїй траєкторії, хоча, судячи зі здавачів у скафандрах, вона не видавала жодних звуків.
— Схоже, що вона досі працює. Цікаво, чи довго вона тут вже бігає, — Кейн у захваті оглянув пристрій. — Що ж це таке?
— Я знаю.
Кейн і Даллас обернулися до Ламберт. Вона була впевнена, що Даллас вже здогадався. Вона тримала навігатор, який вів їх сюди від «Ностромо».
— Це передавач, який автоматично відправляє аварійний сигнал. Так ми собі це й уявляли. Досить чистий і виглядає як новий, хоча, скоріш за все, він подає цей сигнал уже декілька років. — Ламберт знизала плечима. — Можливо, навіть декілька десятиліть і більше.
Даллас перевірив невеликим скануючим приладом поверхню інопланетного пристрою.
— Спостерігаю електростатичне відштовхування. Це пояснює відсутність пилу. Погано. Тут фактично немає вітру, а ми могли б визначити по пиловому шару, скільки ця штука вже працює. Здається, вона портативна.
Даллас вимкнув сканер і поклав назад до футляра на поясі.
— Ніхто більше нічого не знайшов? — Кейн і Ламберт похитали головами.
— Лише стіни-ребра й пил, — пригнічено відповів Кейн.
— Немає більше ніяких отворів, що ведуть в інші частини корабля чи дірок у підлозі?
Знову заперечна відповідь.
— Тоді нам лишається або залізти в ту вузьку шахту позаду, або спробувати пробуровити дірку в стіні. Давайте спробуємо перше перед тим, як усе тут трощити.
Даллас помітив вираз обличчя Кейна.
— Здаєшся?
— Поки що ні. Здамся лише тоді, коли ми оглянемо кожен сантиметр цього величезного сірого монстра і нічого не знайдемо, окрім голих стін і запакованих машин.
— Мені байдуже, — із притиском сказала Ламберт.
Астронавти пішли назад і обережно розташувались на краю круглої дірки в підлозі. Даллас повільно присів біля шахти і спробував добряче обмацати її обід.
— Нічого не відчуваю в цих клятих рукавицях, але шахта має рівну поверхню. Напевно, це якась деталь корабля. Спочатку я подумав, що це через якийсь вибух. Що саме через отримання цієї пробоїни сталася аварія корабля й ми отримали екстрений виклик.
Ламберт оглянула дірку.
— Заряд певної форми міг пробити таку дірку.
— Ти говориш те, що ми дуже хочемо почути, — розчаровано сказав Даллас. — Усе ж я вважаю, що це якась деталь корабля. Стіни дуже симетричні, навіть як для кумулятивного вибуху, яким би потужним він не був.
— Просто висловила свою думку.
— У будь-якому разі в нас є три варіанти: перевірити, що там унизу, підірвати стіну або повернутися назад і пошукати другий вхід, — Даллас подивився на Кейна. — Це твій великий шанс.
Старпом байдуже промовив:
— Як хочеш. Мене влаштовує. Якщо я розщедрюся, то розповім тобі про діаманти.
— Які діаманти?
— Ті, які будуть сипатися на мене зі старожитностей інопланетян там, унизу… — Кейн показав у темряву.
Ламберт допомогла йому закріпити альпіністське знаряддя на грудях і перевірила, щоб страховка була надійно зафіксована на плечах та на спині. Кейн перевірив мікрофон у шоломі, який тихо запищав. Спереду знаряддя кліпнула зелена лампочка.
— Є контакт. Я готовий, — промовив Кейн і подивився на Далласа. — Готовий?
— Хвилинку.
Капітан зібрав металевий штатив на трьох ніжках із окремих відрізків. Конструкція виглядала надто крихкою, щоб витримати вагу людини, але насправді її б вистачило на всіх трьох, при цьому вона б навіть не погнулася.
Коли Даллас зібрав цю триногу, то поставив її так, щоб вершина опинилась над центром шахти, і закріпив конструкцію на підлозі за допомогою скоб. На вершині тримався тонкий трос, прикріплений за допомогою невеликої лебідки та котушки. Даллас вручну розмотав мигаючий леєр і передав один кінець Кейну. Старпом закріпив трос до петлі на грудях, ретельно пристібнув його і попросив Ламберт потягнути його з усієї сили. Трос добре тримався.