Выбрать главу

Незважаючи на паніку, він бігав залою, намагаючись відірвати ту тварюку. Але її довгі, чутливі чи то щупальця, чи то пальці вже пролізли крізь відкритий шолом і схопили Кейна за голову, а товстий хвіст обмотався навколо шиї, ніби змія. Кейн похитнувся, перечепився і впав на спину, задихаючись. Він ще якийсь час із огидою відчував, як трубка залазить йому в горло, подібно якомусь товстому черв’яку.

— Кейне… Кейне, ти мене чуєш? — закричав Даллас. Його кинуло в піт. — Кейне, відповідай!

Тиша. Даллас на мить задумався.

— Якщо ти не можеш скористатися комунікатором, подай мені два коротких сигнали з блоку супроводу.

Він подивився на Ламберт: вона могла прийняти сигнал. Ламберт зачекала упродовж необхідного періоду і навіть довше, а потім повільно похитала головою.

— Як ти гадаєш, що трапилося? — запитала вона.

— Не знаю, не знаю! Можливо, він впав і пошкодив акумулятор, — Даллас завагався. — Він не може або не хоче відповідати. Гадаю, краще його витягнути.

— А не ранувато? Я теж переживаю, але…

У Далласа був дещо дикуватий погляд, але коли він помітив, як Ламберт дивиться на нього, узяв себе в руки і заспокоївся.

— Зі мною все добре. Просто це місце роздратувало мене на мить, — він вказав на холодні стіни. — Усе ж я вважаю, що його слід підняти.

— Це зіб’є його з ніг, якщо це буде для нього неочікувано, і може поранити його, особливо якщо він лежить скручений. Якщо з ним дійсно все в порядку, то ми будемо вислуховувати від нього до кінця подорожі.

— Спробуй ще раз.

Ламберт натиснула кнопку на власному комунікаторі.

— Кейне… Кейне. Чорт забирай, відповідай!

— Спробуй ще.

Поки Ламберт продовжувала викликати Кейна, перемежовуючи благання з погрозами, Даллас перевірив трос у шахті. Він надто легко рухався. Даллас потягнув трос і витягнув його на метр без будь-яких зусиль.

— Трос послаблений, — промовив Даллас і глянув на Ламберт.

— Він досі не відповідає. Не може або не хоче. Гадаєш, він міг відв’язатись і піти? Я знаю, що ти йому забороняв, але ж ти його знаєш. Напевно, думав, що ми не помітимо тимчасового послаблення тросу. Якщо він щось побачив і не зміг дотягнутися або побоявся, що трос заплутається, він би обов’язково його відчепив.

— Мені байдуже, що він там побачив. Мене більше хвилює те, що він не відповідає, — Даллас налаштував двигун котушки й увімкнув його.

— Погано, якщо це його засмутить. Якщо з ним і з його обладнанням нічого не трапилося, він пошкодує, що не відстібнувся.

Даллас клацнув іншим вимикачем і почав змотувати трос. Даллас навмисне спостерігав за ним і трішки розслабився, коли побачив, що трос натягнувся через кілька метрів. Як і очікувалося, він став повільніше підійматися.

— На тому кінці є вага.

— Може, трос за щось зачепився?

— Ні. Він усе ж підіймається, просто швидкість трішки змінилася. Якщо там щось причепилося, окрім Кейна, то трос буде підійматися повільніше або швидше через різницю у вазі. Гадаю, він досі там, хоч і не відповідає.

— А раптом він не захоче підійматися й увімкне механізм спуску?

Даллас різко похитав головою.

— Він не може цього зробити, — капітан кивком голови показав на котушку. — Блок тросу знаходиться тут, а не на переносному механізмі, який на Кейнові. Він підійметься сюди, хоче він цього чи ні.

Ламберт в очікуванні дивилася в шахту.

— Я досі нічого не бачу.

Даллас посвітив на гладкі стіни шахти.

— Я теж, але трос підіймається.

Трос продовжував підійматися. Астронавти нетерпляче чекали, доки в колі світла від ліхтарика щось з’явиться. Минуло кілька хвилин збентеженого очікування, доки в жовтому конусі променю щось показалося.

— Ось він.

— Він не рухається, — Ламберт нервово очікувала, що фігура, яка наближалася, бодай якось поворухнеться. Хоча б найнепристойніший звук, але Кейн не рухався.

Штатив злегка прогнувся, коли Даллас намотував останні декілька метрів тросу.

— Якщо він колихнеться у твій бік, хапай його.

Ламберт одразу ж приготувалась на іншому боці шахти.

З’явилося обвисле тіло Кейна, повільно коливаючись на кінці тросу в тьмяному освітленні.

Даллас простягнув руку над шахтою, аби схопити нерухоме тіло старпома за страховку на грудях. Він майже торкнувся Кейна, аж раптом помітив сіру істоту, яка теж не рухалася, навколо голови старпома. Даллас відсмикнув руку, як обпечений.