«Ага, звісно, — подумала Ріплі. — Вибірковий збій». Звісно, Еш міг говорити правду. Вона й так образила вже багатьох членів екіпажу. Паркер та Бретт вже тримали на неї зуб, а тепер вона ось-ось могла нажити нового ворога — Еша.
Але Ріплі не могла стримувати свої підозри і бажала, щоб Еш розсердився на неї.
— Ти також забувся про основне правило карантину, яке діє у твоєму науковому відділенні, а це ази, які отримує кожен офіцер на початку навчання в льотній академії.
— Ні.
«Нарешті, — подумала Ріплі. — Тепер схоже на правду».
— Це я не забув.
— Розумію, — Ріплі зробила паузу для підсилення своїх слів. — Ти просто порушив це правило.
— Думаєш, мені було просто прийняти рішення? Що я не усвідомлював можливих наслідків?
— Ні, Еше, я так не думаю.
Науковець знову не відреагував на провокацію.
— Мені це не подобалося, але вибору не було, — м’яко пояснив він. — Що б ви робили з Кейном? Його єдиний шанс вижити — це відпочинок у лазареті, де автолікар найближчим часом зможе попрацювати над ним. Його стан стабілізувався, і все через швидке лікування в машині, вчасну дезінфекцію та внутрішньовенне годування.
— Еше, ти заперечуєш сам собі. Раніше ти стверджував, що це істота підтримує в ньому життя, а не автолікар.
— Ця істота може й не відігравати особливої ролі, хіба що для опорожнення Кейна. Ми не знаємо, що б вона зробила, якби ми залишили їх назовні. Тут же ми можемо уважно спостерігати за його організмом і вживати всіх можливих заходів, якщо істота почне шкодити Кейнові. Назовні ми цього б не зробили.
Еш зробив паузу, клацнув вимикачем і перевірив показники.
— Окрім того, був прямий наказ.
— Тобто ти в будь-якому випадку слухатимеш Далласа, а не мене?
— По-перше, капітан — це капітан, а по-друге, той факт, що він знаходився за кілька метрів від мене назовні, а не всередині, не є приводом ігнорувати його накази.
Ріплі відвернулася. Вона була розлючена і на Еша, і на себе.
— Порушивши процедуру карантину, ти поставив під ризик не лише життя Кейна, а й усіх нас.
Еш плавно посунувся, щоб відправити запит на розрахунковому столі, і уважно подивився на отриману інформацію, а потім промовив, не дивлячись на наполегливу Ріплі:
— Мені не просто було прийняти таке рішення. Я знаю правила щодо карантину та позаземних форм життя, можливо, навіть краще за тебе. Але мені довелося зробити вибір між ними та людським життям. Можливо, треба було залишити його там помирати; можливо, я поставив під загрозу всіх нас. Але знаю одне: ті, хто складають свої дорогоцінні правила, роблять це в безпеці та комфорті, а не там, де ці правила повинні застосовуватися. В екстремальних ситуаціях слід покладатися на власний розум та почуття. Я так і зробив. Поки що ця істота нічим нам не загрожує. Якщо таке й станеться, то їй доведеться воювати з групою озброєних людей, які будуть напоготові, а не з одним непідготовленим чоловіком, який блукав темними й холодними нетрями інопланетного корабля. Тому я й обирав між таким ризиком та життям Кейна.
Еш потарабанив пальцями по панелі управління.
— Я нічого не маю проти твоїх почуттів, — Ріплі нахилилася ліворуч і піднялася. — Я просто вважаю, що в тебе немає жодних прав і повноважень ставити нас під такий ризик. А раптом ми цього не хочемо?
— Це вже не має значення, Кейн на борту… Живий. Подальші події будуть відштовхуватися від реальності, а не від можливих шляхів розвитку ситуації в минулому. Давай не будемо витрачати час на їх обговорення.
— Це твоя офіційна позиція наукового співробітника? У посібнику так не написано.
— Ріплі, ти повторюєш одне й те саме. Ти хочеш мене спровокувати? Я вже добровільно записав свої дії до бортового журналу і готовий до будь-якого рішення, яке Компанія прийме щодо мене. Так, це моя офіційна позиція. Пам’ятай, що основною функцією науки є захист та покращення людського життя. Я ніколи не суперечив цьому правилу.
— Але хтось може мати іншу думку про те, що покращує людське життя.
Чомусь ці слова змусили Еша повернутися і зміряти Ріплі різким поглядом, хоча на інші, більш уїдливі ремарки він не реагував.
— Я виконую свої обов’язки наукового співробітника так само добросовісно, як ти обов’язки ворент-офіцера. Цього достатньо. Я втомився. Якщо в тебе є конкретні претензії, звернися до Далласа. Якщо ж ні, то роби свою роботу, а я буду робити свою.