Посмішка Далласа дещо пригасла.
— Типу людський фактор все ускладнює, чи не так? Але мій план повинен спрацювати, якщо воно боїться вогню. Це найкращий варіант, і нам не доведеться заганяти його в кут, сподіваючись, що вогонь вб’є його. Воно буде відступати… прямо до шлюзу, де й знайде свою смерть.
— Усе добре, але питання в тому, хто буде його переслідувати, — запитала Ламберт.
Даллас оглянув групу, намагаючись визначити кандидата для смертельної гонки. У Еша були найміцніші нерви, але в Далласа досі були сумніви щодо наукового співробітника. Також Еш займався пошуками нейтралізатора кислоти, тому його не можна було відправляти в шахту.
Ламберт досі трималася добре, але серед усіх могла найшвидше втратити витримку. Ріплі… З нею буде все гаразд тільки до моменту реального зіткнення, а Даллас не був впевнений, що вона не злякається. Усе ж Даллас сподівався на її хоробрість… Але чи варто ризикувати її життям?
Паркер… Той завжди вдавав із себе міцного горішка. Він часто нарікав, але й часто виконував важку роботу, причому доволі якісно. Взяти хоча б шокери та вогнемети. Зрештою, Чужий забрав його друга, і він розбирався в усіх тонкощах користування вогнеметом.
— Ну, Паркере, ти завжди мріяв про повну частку й бонус після рейсу.
— Еге, — невпевнено промовив інженер.
— Ну то лізь до шахти.
— Чому я?
Даллас хотів перерахувати всі причини, але обмежився простим поясненням:
— Хочу подивитись, як ти отримаєш повну частку, от і все.
Паркер похитав головою і відступив назад.
— Ні. Можеш забрати собі мою частку і всю зарплату за рейс, — він головою кивнув убік отвору шахти. — Я туди не полізу.
— Я полізу.
Даллас подивився на Ріплі. Він так і знав, що рано чи пізно вона кудись встрягне. Дивна жінка. Даллас завжди недооцінював її, так само як і всі.
— Навіть не думай про це.
— Чому? — ображено запитала Ріплі.
— Дійсно, чому? — встряв Паркер. — Якщо вона бажає, чому б її не відпустити?
— Я так вирішив, — коротко пояснив Даллас і подивився на Ріплі. Вона була ображена і схвильована. Капітан не розумів, чому заборонив їй іти. Втім, неважливо. «Можливо, колись я зможу їй пояснити і, головне, собі».
— Йди до тамбур-шлюзу, — наказав Даллас Ріплі. — Еше, залишайся тут, щоб перекрити цей вихід, якщо він якось обійде мене або пройде крізь мене. Паркере та Лабмерт, перекрийте той вихід, про який я говорив.
Усі розуміюче подивилися на капітана. Вже не було сумніву, хто полізе до шахти.
Захекана Ріплі дісталася шлюзу на правому борті. Вона подивилася на відстежувач, але не побачила жодних рухів, і натиснула червону кнопку. У коридорі почулося тихе гудіння, і масивні двері шлюзу відчинилися. Після цього гудіння припинилося. Ріплі натиснула кнопку телефона внутрішнього зв’язку.
— Тамбур-шлюз по правому борті готовий.
Паркер і Ламберт дісталися того місця в коридорі, про яке говорив Даллас, і зупинилися. Вгорі вони побачили вентиляційний отвір із решіткою. Він виглядав досить безпечно і займав три чверті стіни.
— Якщо воно піде цим шляхом, то ось де вийде, — відзначив Паркер. Ламберт кивнула, підійшла до мікрофона телефона внутрішнього зв’язку і доповіла, що вони на місці.
На продуктовому складі Даллас уважно прослухав повідомлення капітан і Ріплі. Капітан дещо запитав, підтвердив відповіді й роз’єднався. Еш подав йому свій вогнемет. Даллас налаштував форсунку і зробив кілька швидких коротких пострілів.
— Досі працює. Паркер набагато кращий прикладний інженер, аніж думає, — він помітив вираз на обличчі в Еша. — Щось не так?
— Ти прийняв рішення. Я не маю права щось говорити про це.
— Ти науковий співробітник, тож маєш.
— Це не пов’язано з наукою.
— У нас мало часу, говори.
Еш подивився на капітана з непідробною цікавістю.
— Чому саме ти? Чому ти не послав Ріплі? Вона хотіла й вона б упоралася.
— Я не міг нікого послати. Мені треба йти самому, — відповів Даллас, перевіряючи рівень рідини у вогнеметі. — І початково треба було не шукати когось, окрім себе. Це мій обов’язок. Я дозволив Кейнові спуститися в шахту на кораблі прибульців. Тепер моя черга. Я й так змусив багатьох ризикувати, хоча сам був у безпеці. Тепер настав мій час.
— Ти капітан, — заперечив Еш. — Настав час бути практичним, а не геройствувати. Ти все правильно зробив, пославши Кейна. Чому зараз робити інакше?