Даллас зупинився на півдорозі до виходу з камери.
— Зараз краще, Ламберт? Я перемістився. Сигнал став чіткішим?
— Так, — напружено промовила Ламберт. — Але я досі отримую чіткий подвійний сигнал і не знаю, котрий твій.
Даллас крутнувся, очима бігаючи по тунелю, ретельно вивчаючи стелю, підлогу, стіни та величезну шахту, з якої він щойно вийшов. Потім він подивився назад на місток ремонтного відділення, на те місце, де щойно сидів.
Даллас опустив вогнемет. Якщо він подавав перший сигнал, залишивши місток, то джерелом подвійного сигналу повинен бути… Даллас затиснув палець на спусковому гачку вогнемета, але натиснути не встиг.
До його щиколотки вже простяглася та сама лапа.
Перший сигнал подавав Чужий.
Ріплі наодинці стояла біля вентиляційного отвору, слідкуючи за ним і думаючи про завбачливо відкритий тамбур-шлюз. Удалині щось задзвеніло. Спочатку Ріплі подумала, що це в неї в голові: там часто виникали дивні звуки. Потім звук повторився і став голоснішим. Коридором прокотилася луна. Таке враження, що звук йшов із глибини шахти. Ріплі стиснула вогнемет.
Дзвін припинився. Всупереч здоровому глузду, Ріплі підійшла ближче до отвору, навівши вогнемет на нього.
Потім Ріплі почула знайомий звук: хтось кричав. Вона впізнала голос.
Забувши про всі ретельно розроблені плани та сувору процедуру, вона побігла до отвору.
— Далласе… Далласе!
Після першого крику настала тиша, лише вдалині щось м’яко тупотіло. Звук слабшав. Ріплі подивилася на екран відстежувача. На ньому була якась самотня пляма, а червоне світло швидко згасало, як і крик.
— Господи, Паркере, Ламберт!
Ріплі підбігла до телефона і закричала.
— На зв’язку! — відповіла Ламберт. — Що відбувається? Сигнал від тебе зник.
Ріплі почала відповідати, але в горлі застряг клубок. Вона раптом згадала свої нові обов’язки, заспокоїлася і випрямилася, хоча поряд нікого не було.
— Ми щойно втратили Далласа…
XII
Четверо членів екіпажу «Ностромо», які залишилися в живих, знову зібралися в кают-компанії. Тут вже не було так тісно, натомість порожнеча гнітюче діяла на четвірку і навіювала спогади, яких вони хотіли б позбутися.
Паркер узяв два вогнемети і один поклав на голий стіл.
Ріплі сумно подивилася на нього:
— Де ви його знайшли?
— Він лежав там, на підлозі змішувальної камери, під хідником, — похмуро відповів інженер. — Жодних слідів Далласа, навіть крові.
— А Чужий?
— Аналогічно, лише дірка, що веде до центрального холодильного комплексу, вирвана прямісінько в металі. Не думав, що він настільки сильний.
— Ніхто не думав. Даллас теж не думав. Ми завжди були на два кроки позаду Чужого відтоді, як принесли на борт його рукоподібну форму. Усе змінюється. Тепер можна навіть припустити, що воно здатне на будь-що, навіть бути невидимим.
— У природі не існує невидимих істот, — упевнено сказав Еш.
Ріплі сердито подивилася на нього.
— А ще в природі не існує істот, які здатні розірвати обшивку завтовшки три сантиметри.
Еш нічого не зміг відповісти.
— Час вже зрозуміти, із чим ми зіткнулися.
У кают-компанії настала тиша.
— Ріплі, ти тепер командир? — Паркер подивився на неї. — Я згоден.
— Добре.
Вона уважно подивилася на нього, але в його словах і поведінці не було сарказму. Вперше він припинив молоти свою постійну маячню.
«І що тепер?» — подумки запитала сама себе Ріплі. На неї дивилися троє людей, чекаючи вказівок. Вона панічно шукала якусь чудову ідею, але не відчувала нічого, крім невизначеності, страху та збентеження. Поза сумнівом, її колеги почувалися так само. Вона починала краще розуміти Далласа, хоча зараз це вже не було важливо.
— Ось що ми вирішимо: давайте діяти за старим планом, доки не вигадаємо кращу ідею.
— І все закінчиться тим же, — Ламберт похитала головою. — Та ні.
— Ти можеш запропонувати щось краще?
— Так. Покинути корабель. Візьмемо БПКА та полетимо до бісової матері звідси. У нас є шанси натрапити на якийсь земний корабель, котрий нас забере. Щойно ми опинимося у багатолюдній ділянці космосу, там обов’язково почують наш сигнал SOS.
Еш тихенько промовив такі слова, які краще б не говорив. Але те, що сказала Ламберт, змусило його повторити їх голосніше:
— Ти дещо забула: не факт, що Даллас і Бретт померли. Я згоден, що вірогідність дуже мала, але шанс є. Ми не можемо залишити корабель, доки не відпрацюємо всі варіанти.